Біологія

Апетит (лат. appetitus — прагнення, бажання) — приємне відчуття потреби в їжі й водночас фізіологічний механізм, що регулює надходження поживних речовин в організм.

Асиміляція (від латинського assimilatio — уподібнення, засвоєння) — загальна назва процесів, у яких щось чуже перетворюється на подібне до себе: речовини середовища — на тканини організму, звук — на сусідній звук, одна культура — на іншу.

Асцидії (Ascidiacea, від грецького ἀσκίδιον — «мішечок») — клас морських хордових тварин підтипу покривників (оболонкових), які в дорослому стані ведуть прикріплений спосіб життя й фільтрують воду, а в личинковій стадії мають хорду й нервову трубку.

Багатощетинкові черви, або поліхети (Polychaeta), — клас кільчастих червів, переважно морських, у яких на кожному сегменті тіла є пара бічних виростів-параподій із пучками хітинових щетинок.

Вавилов Микола Іванович (13 (25) листопада 1887, Москва — 26 січня 1943, Саратов) — генетик, ботанік і селекціонер, автор учення про центри походження культурних рослин і закону гомологічних рядів спадкової мінливості, академік АН СРСР і АН УРСР (обидва — з 1929).

Гниття — розкладання азотовмісних органічних речовин, передусім білків, мікроорганізмами з утворенням простіших сполук: амоніаку, вуглекислого газу, сірководню, амінів та інших продуктів.

Горобець (Passer) — рід дрібних зерноїдних птахів родини горобцевих (Passeridae) ряду горобцеподібних, до якого належать 28 видів, зокрема хатній і польовий горобці — одні з найчисленніших птахів світу.

Грак (Corvus frugilegus), діалектно гайворон або грайворон, — чорний птах роду крук родини воронових, поширений у помірній зоні Євразії; гніздиться колоніями на високих деревах.

Грушева плодожерка (Cydia pyrivora, давніше Laspeyresia pyrivora) — метелик родини листовійок, гусениці якого розвиваються в плодах груші й виїдають насіння.

Дикроцеліоз — гельмінтоз жуйних та інших травоїдних тварин, зрідка людини, спричинений ланцетоподібним печінковим сисуном Dicrocoelium dendriticum (синонім — D. lanceatum), що паразитує в жовчних протоках печінки.

Жовтяниця шовкопряда, або ядерний поліедроз, — вірусна хвороба гусениць і лялечок шовковичного та дубового шовкопрядів, яку спричиняють бакуловіруси; одна з найнебезпечніших хвороб у шовківництві, здатна знищити більшу частину вигодівлі.

Іхтіоспоридіоз, або іхтіофоноз, — інвазійна хвороба прісноводних і морських риб, яку спричиняє одноклітинний паразит Ichthyophonus hoferi (давня назва — Ichthyosporidium hoferi) і яка в старій літературі мала назву «п’яна хвороба лососевих».

Іхтіофтиріоз — інвазійна хвороба прісноводних риб, яку спричиняє війчаста інфузорія Ichthyophthirius multifiliis; паразит оселяється в шкірі, на плавцях і зябрах, утворюючи характерні білі цятки.

Коноплі (Cannabis) — рід однорічних трав’янистих рослин родини коноплевих порядку розоцвітих, одна з найдавніших технічних культур, яку вирощують на волокно й насіння, а окремі форми — для одержання лікарської сировини.

Кріль, або кролик (Oryctolagus cuniculus), — ссавець родини зайцевих, батьківщина якого — Піренейський півострів і південь Франції; єдиний одомашнений вид кролів, від якого походять усі свійські породи.

Оканенко Аркадій Семенович (4 (16) березня 1894, Сміла, нині Черкаська область — 1982, Київ) — український фізіолог і біохімік рослин, дослідник фотосинтезу й фізіології цукрових буряків, член-кореспондент АН УРСР (1967).

Окснер Альфред Миколайович (8 (20) лютого 1898, Єлисаветград, нині Кропивницький — 20 листопада 1973, Київ) — український ботанік-ліхенолог, доктор біологічних наук, член-кореспондент АН УРСР (1972), засновник ліхенологічного гербарію Інституту ботаніки та української школи дослідників лишайників.

Ялина (Picea), у Карпатах — смерека, — рід вічнозелених хвойних дерев родини соснових, що налічує близько 35–40 видів, поширених переважно в помірних і холодних широтах Північної півкулі.