Жовтяниця шовкопряда

Коротко

• Збудник — вірус ядерного поліедрозу з родини Baculoviridae; у шовковичного шовкопряда це BmNPV.
• Віріони запаковані в білкові кристали-поліедри, які видно у світловий мікроскоп; від них і назва хвороби.
• Хворі гусениці набрякають, жовтіють, шкіра в них легко лопається й виливає каламутну рідину.
• Специфічного лікування немає; захист — санітарія вигодівлі, вибраковування хворих і стійкі породи.

Шовківники описували цю хворобу задовго до появи мікробіології: гусениці перед заляльковуванням раптом ставали неспокійними, лізли на краї етажерок, набрякали й гинули, залишаючи на листі каламутні патьоки. Повідомлення про таку недугу шовкопрядів трапляються в літературі вже XVI століття. Вірусну природу хвороби встановили лише в XX столітті.

Збудник

Хворобу спричиняють віруси ядерного поліедрозу з роду Alphabaculovirus родини Baculoviridae. Їхній геном — кільцева дволанцюгова ДНК. Вірус шовковичного шовкопряда Bombyx mori має позначення BmNPV, а дубовий шовкопряд уражає власний споріднений вірус.

Особливість бакуловірусів — дві форми існування. Усередині організму вірус поширюється від клітини до клітини окремими частинками. Перед загибеллю господаря в ядрах клітин утворюються поліедри: багатогранні кристали з білка поліедрину, у які замуровані віріони. У такій оболонці вірус довго зберігає заразність у довкіллі.

Як відбувається зараження

Гусениця з’їдає поліедри разом із листям. У лужному середовищі середньої кишки білкова оболонка розчиняється, вивільнені віріони проникають в епітелій кишечника, а далі — у жирове тіло, гемолімфу, шкіру. Лабораторні досліди показали й вертикальну передачу: від заражених метеликів до потомства через яйця.

Спалахам сприяють:

• різкі перепади температури й вологості у приміщенні для вигодівлі;
• густе розміщення гусениць і несвіже, неякісне листя;
• недостатня дезінфекція етажерок, лотків і приміщень після попереднього сезону.

Ознаки

Хвороба найчастіше виявляється у старшому, п’ятому віці гусениць або під час завивання кокона. Тіло гусениці набрякає, сегменти здуваються, шкіра набуває молочно-жовтуватого відтінку й стає крихкою. Від найменшого дотику вона лопається, і назовні витікає каламутна рідина, повна поліедрів, яка заражає корм і сусідніх гусениць. Хворі особини перестають їсти й часто виповзають нагору. Лялечки, що загинули в коконі, перетворюються на рідку масу.

Ядерний поліедроз не слід плутати з цитоплазматичним поліедрозом: його спричиняє вірус іншої родини, і вражає він передусім кишечник.

Боротьба і користь

Ліків від жовтяниці немає. Шовківники покладаються на профілактику: знезараження приміщень і інвентарю перед вигодівлею, щоденне вибраковування й знищення хворих гусениць, дотримання температурного режиму, вирощування стійких порід і гібридів.

Водночас властивості бакуловірусів знайшли мирне застосування. З 1940-х років віруси поліедрозу шкідливих гусениць використовують як біопестициди, наприклад проти непарного шовкопряда в лісах. Від 1990-х їх застосовують і в біотехнології: у клітинах комах за допомогою бакуловірусів виробляють білки для досліджень і вакцин.

Запитання

Чому кокон із загиблою лялечкою називають «глухарем»?

Здорова лялечка вільно лежить у коконі й постукує об стінки, якщо кокон струснути. Лялечка, що загинула від жовтяниці, розпадається на рідку масу, яка присихає до шовку зсередини, тож кокон не видає звуку. Такі кокони дають шовк гіршої якості.

Чи небезпечний вірус поліедрозу для людей і тварин?

Ні. Бакуловіруси можуть проникати в клітини ссавців у лабораторних умовах, але розмножуватися в клітинах хребетних не здатні. Саме тому віруси поліедрозу шкідливих комах застосовують як біологічні засоби захисту лісу й полів.

Див. також

• Грушева плодожерка Розмах крил 17–22 мм, передні крила темно-сірі з хвилястими поперечними лініями.
• Епізоотія Тваринний відповідник епідемії серед людей.
• Розділ «Ветеринарія» Хвороби тварин, їхні збудники, профілактика й ветеринарна санітарія.

Джерела

1. Baculoviridae — Wikipedia (англійська)
2. Alphabaculovirus — Wikipedia (англійська)
3. Шовкопряд шовковичний — Вікіпедія (українська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.