Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

Абетковий покажчик

Статті на літеру Е

11 статей у покажчику. Гасла впорядковано за абеткою, під кожним — коротке визначення.

  1. ЕЛЕКТРОННА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МАШИНА Електронна обчислювальна машина (ЕОМ)

    Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) — машина для автоматичного виконання обчислень і обробки інформації за заданою програмою, у якій перетворення, зберігання, введення й виведення даних здійснюють електронні елементи; сучасна назва — комп’ютер.

    Кібернетика

  2. ЕЛЕКТРОННО ПРОМЕНЕВА ТЕХНОЛОГІЯ Електронно-променева технологія

    Електронно-променева технологія — сукупність процесів обробки матеріалів пучком прискорених електронів у вакуумі: зварювання, плавлення й рафінування металів, випаровування й нанесення покриттів, термічна та розмірна обробка, літографія.

    Технології

  3. ЕМФІЗЕМАТОЗНИЙ КАРБУНКУЛ Емфізематозний карбункул

    Емфізематозний карбункул (скорочено емкар) — гостра неконтагіозна інфекційна хвороба переважно великої рогатої худоби та овець, за якої в м’язах утворюються набряки з бульбашками газу; збудник — спороутворювальна анаеробна бактерія Clostridium chauvoei.

    Ветеринарія

  4. ЕНЗООТІЯ Ензоотія

    Ензоотія (від грецьких ἐν — «в» і ζῷον — «тварина») — постійна присутність інфекційної чи інвазійної хвороби тварин на обмеженій території або в певній акваторії, де є стійке джерело збудника чи його переносники.

    Ветеринарія

  5. ЕНТЕРОГЕПАТИТ Ентерогепатит

    Ентерогепатит (інфекційний ентерогепатит, гістомоноз) — хвороба курячих птахів, передусім індиків, яку спричиняє найпростіше Histomonas meleagridis; характерні запалення й некроз сліпих кишок і печінки.

    Ветеринарія

  6. ЕНТЕРОТОКСЕМІЯ Ентеротоксемія

    Ентеротоксемія (від грец. énteron — кишка, toxikón — отрута і haima — кров) — гостра неконтагіозна хвороба переважно овець і кіз, рідше телят і поросят, за якої токсини бактерій Clostridium perfringens, що розмножилися в кишках, всмоктуються в кров і уражають організм.

    Ветеринарія

  7. ЕНЦЕФАЛІТ Енцефаліт

    Енцефаліт (від грец. ἐγκέφαλος — головний мозок і суфікса -іт, що означає запалення) — запалення речовини головного мозку, спричинене інфекцією, аутоімунною реакцією або, рідше, токсичною дією.

    Хвороби

  8. ЕПІЗООТІЯ Епізоотія

    Епізоотія (від грец. ἐπί — на, серед і ζῷον — тварина) — широке поширення заразної хвороби тварин за короткий час, коли захворюваність на певній території значно перевищує звичайний для неї рівень.

    Ветеринарія

  9. ЕПІЗООТОЛОГІЯ Епізоотологія

    Епізоотологія (від «епізоотія» і грец. λόγος — вчення), або ветеринарна епідеміологія, — розділ ветеринарної медицини, що вивчає закономірності виникнення, поширення та згасання інфекційних хвороб тварин і розробляє заходи їхньої профілактики й ліквідації.

    Ветеринарія

  10. ЕРМІТАЖ Ермітаж

    Ермітаж, Державний Ермітаж (від фр. ermitage — житло пустельника, усамітнений куточок), — художній і культурно-історичний музей у Санкт-Петербурзі, що виріс з приватної збірки імператриці Катерини II 1764 року й займає Зимовий палац та сусідні будівлі на березі Неви.

    Музеї

  11. ЕСТРОЗ Естроз

    Естроз (від грец. oistros — овід) — інвазійна хвороба овець, рідше кіз та інших тварин, яку спричиняють личинки овечого носоглоткового овода Oestrus ovis, що паразитують у носовій порожнині та лобних пазухах.

    Ветеринарія