Асиміляція

Коротко

• У біології асиміляція (анаболізм, пластичний обмін) — синтез речовин організму з тих, що надходять ззовні; разом із дисиміляцією становить обмін речовин.
• У мовознавстві — уподібнення одного звука іншому, як у вимові слова «боротьба» з дзвінким [д'].
• В етнології — поступове засвоєння однією спільнотою мови й культури іншої аж до втрати власної ідентичності.
• Термін уживають також у петрографії (взаємодія магми з породами) і в психології Жана Піаже.

Латинське assimilare означає «робити схожим». Звідси спільне ядро всіх значень терміна: щось стороннє стає частиною цілого й набуває його рис. Нижче розведено основні галузі, де слово вживають як науковий термін.

У біології

Асиміляція, або анаболізм, — сукупність реакцій синтезу, якими організм будує власні речовини: білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи, жири. На це витрачається енергія, отримана під час протилежного процесу — дисиміляції (катаболізму), коли складні сполуки розщеплюються. Разом вони становлять обмін речовин, або метаболізм.

Шляхи асиміляції залежать від способу живлення:

• автотрофи — зелені рослини, водорості, частина бактерій — синтезують органічні речовини з неорганічних; головний приклад — фотосинтез, під час якого з вуглекислого газу й води утворюються вуглеводи;
• гетеротрофи — тварини, гриби, більшість бактерій — отримують готову органіку з їжею, розщеплюють її до простих молекул і з них збирають власні.

Ріст організму можливий лише тоді, коли асиміляція переважає над дисиміляцією; з віком це співвідношення змінюється.

У мовознавстві

Тут асиміляція — уподібнення одного звука сусідньому за якоюсь ознакою. Здебільшого вона відбивається тільки у вимові, а не на письмі. В українській мові найпоширеніші випадки:

Тип	Приклад	Вимова
за дзвінкістю	боротьба, просьба	[бород’ба], [проз’ба]
за м’якістю	сміється	[с’м’ійец’ц’а]
за місцем творення	зчистити, безшумний	[шчистити], [бешшумний]

Якщо наступний звук впливає на попередній, асиміляцію називають регресивною, якщо навпаки — прогресивною. Протилежне явище, розподібнення звуків, — дисиміляція.

В етнології та соціології

Етнічна асиміляція — процес, у якому люди однієї етнічної групи переймають мову, звичаї та самосвідомість іншої, зазвичай панівної. Вона може відбуватися природно, через змішані шлюби й міграцію, або насильно — через заборону рідної мови, освіти й церкви. Для історії України це поняття пов’язане насамперед із русифікацією та полонізацією.

Інші значення

• У петрографії — розчинення й поглинання магмою вмісних гірських порід, через що змінюється її склад.
• У психології — за теорією Жана Піаже, застосування вже наявних схем мислення до нових предметів і ситуацій; у парі з нею діє акомодація, тобто перебудова самих схем.

Запитання

Чим асиміляція відрізняється від дисиміляції в біології?

Асиміляція будує: з простих речовин організм синтезує складні й запасає енергію в хімічних зв’язках. Дисиміляція руйнує: складні сполуки розщеплюються, а вивільнена енергія йде на життєдіяльність. Ріст можливий тоді, коли асиміляція переважає.

Які бувають види асиміляції звуків?

За ознакою — уподібнення за дзвінкістю чи глухістю, за м’якістю, за місцем творення. За напрямком — регресивна (наступний звук впливає на попередній, найпоширеніша в українській мові) і прогресивна. За повнотою — повна, коли звуки збігаються, і часткова.

Асиміляція та інтеграція — це одне й те саме?

Ні. Інтеграція означає входження групи в суспільство зі збереженням власної мови й культури, а асиміляція — їх поступову втрату. Асиміляція може бути природною або примусовою, як-от через заборону мови в школі та пресі.

Див. також

• Анеуплоїдія Виникає здебільшого через нерозходження хромосом під час мейозу або мітозу.
• Біохімія Вивчає будову й функції біомолекул — білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, ліпідів — і перетворення речовин у клітині.
• Розділ «Багатозначні терміни» Слова з кількома значеннями: тут розведено, що саме означає термін у різних галузях.

Джерела

1. Асиміляція — Вікіпедія (українська, сторінка значень)
2. Асиміляція (біохімія) — Вікіпедія (українська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.