Голінський Марцін

Коротко

• Залишив тисячі сторінок рукописів: копії документів, щоденникові нотатки, власні коментарі до подій.
• Записи охоплюють Національно-визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького, Руїну, шведський «потоп» і рокош Любомирського.
• Рукописи зберігаються в Бібліотеці Чарторийських (Краків), Національному закладі імені Оссолінських (Вроцлав) і Львівській національній науковій бібліотеці імені В. Стефаника.
• Українські історики видали його Silva rerum за 1648–1665 роки окремим корпусом.

Райця невеликого міста Казимеж біля Кракова роками переписував усе, що доходило до нього з далеких кордонів держави: королівські універсали, листи, сеймові діаріуші, звіти посольств, новини. Завдяки цій звичці Марціна Голінського історики сьогодні мають велику збірку документів доби Хмельниччини й Руїни.

Життя

Голінський жив у 1608–1673 роках. Старіші довідники обережно писали про початок XVII століття й час після 1672 року, сучасні польські дослідження наводять точніші дати. Він був міщанином і членом міської ради (райцею) Казимежа — тоді окремого міста, нині частини Кракова. Збереглися й автобіографічні записи, які він вносив до своїх збірок.

Збірки

Рукописна спадщина Голінського налічує тисячі сторінок. Вона містить:

• офіційні документи: універсали короля Яна Казимира, Юрія Любомирського та інших урядовців, маніфести, постанови сеймиків;
• листування й діаріуші сеймів, звіти посольств;
• щоденникові нотатки й розлогі коментарі автора про шведський «потоп», рокош Любомирського, королівські вибори;
• «Terminarz» (календар) — міську хроніку змін на урядах Казимежа.

Головну увагу укладач приділяв історії Речі Посполитої, України, Національно-визвольної війни, Руїни й Кримського ханства.

Де зберігаються

Рукописи розпорошено між кількома установами: Бібліотекою Чарторийських у складі Національного музею в Кракові, Національним закладом імені Оссолінських у Вроцлаві та Львівською національною науковою бібліотекою України імені В. Стефаника. Старий словник згадував також відділ рукописів Ягеллонської бібліотеки.

Видання

Довгий час збірки лишалися неопублікованими. Від 2019 року Ярослав Федорук і Орест Заяць видають у Києві його Silva rerum за 1648–1665 роки як цілісну пам’ятку — п’ятитомний корпус у серії «Архів ранньомодерної Української держави». 2025 року польський історик Марцін Старжинський опублікував міську хроніку Голінського.

Запитання

Що таке silva rerum?

Латинською — «ліс речей». Так у Речі Посполитій називали домашні рукописні збірки, куди власник переписував документи, листи, промови, вірші й робив власні нотатки. Для істориків такі збірки цінні тим, що зберігають тексти, яких часто немає в інших джерелах.

Чим записи Голінського важливі для історії України?

Він переписував універсали, листи, сеймові діаріуші, звіти посольств і додавав щоденникові нотатки про події 1648–1665 років. Серед них чимало документів, що довго лишалися неопублікованими, тому збірка є важливим джерелом про Хмельниччину й Руїну.

Див. також

• Літописи Назва походить від традиційного зачину річної статті: «В літо 6370…» — рік від створення світу.
• Козацькі літописи Три найвідоміші — Літопис Самовидця, Літопис Григорія Грабянки (1710) і Літопис Самійла Величка (1720).
• Граб’янка Григорій Іванович Учився в Києво-Могилянській колегії, з 1686 року служив у Гадяцькому полку — від рядового козака до полковника.
• Жовтоводська битва 1648 Козаки й татари Тугай-бея оточили авангард коронного війська на чолі зі Стефаном Потоцьким.
• Розділ «Літописи» Літописні пам’ятки, їхні укладачі та значення для історії.

Джерела

1. Starzyński M. Dziejopisarstwo mieszczańskie wciąż nieznane. XVII-wieczny «Terminarz» rajcy kazimierskiego Marcina Golińskiego // Kraków przede wszystkim. — Kraków: Księgarnia Akademicka, 2025. — S. 211–256.
2. Мартин Ґолінський. Silva rerum (1648–1665). Ч. I: 1648–1649 / упоряд. Я. Федорук, О. Заяць. — Київ, 2019. — (Архів ранньомодерної Української держави. Т. 3).

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.