Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

АВСТРО НІМЕЦЬКІ ВІДНОСИНИ З УКРАЇНОЮ 1918

Австро-німецькі відносини з Україною 1918 року

Австро-німецькі відносини з Україною 1918 року — союзні, а згодом окупаційні відносини Української Народної Республіки й Української Держави з Німецькою імперією та Австро-Угорщиною від підписання Берестейського миру (9 лютого 1918) до виведення їхніх військ наприкінці 1918 року.

Розділ: Українська національно-демократична революція (1917-1920 рр.) Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • 27 січня (9 лютого) 1918 року УНР підписала в Бересті мир із Центральними державами — перший мирний договір Першої світової війни.
  • На прохання уряду УНР з 18 лютого німецькі, а з 27 лютого австро-угорські війська — разом близько 450 тисяч — вступили в Україну й до кінця квітня витіснили більшовиків.
  • Невиконання поставок хліба й втручання командування у внутрішні справи завершилися переворотом 29 квітня і приходом до влади гетьмана Скоропадського.
  • Після поразки Центральних держав війська залишили Україну; влада перейшла до Директорії.

Узимку 1917–1918 років молода Українська Народна Республіка опинилася між двох вогнів. Раднарком Радянської Росії пред’явив Центральній Раді ультиматум, погрожуючи війною, і невдовзі розпочав воєнні дії проти УНР. Порятунок уряд шукав у переговорах, що тривали в Бересті-Литовському між Центральними державами й Росією.

Берестейський мир

27 січня (9 лютого за новим стилем) 1918 року делегація УНР підписала мир із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією. Це був перший мирний договір, укладений за підсумками Першої світової війни. Центральні держави визнали УНР суверенною рівноправною державою, сторони відмовилися від контрибуцій і зобов’язалися відновити торгівлю. До України відходили Холмщина й Підляшшя, а таємний протокол передбачав створення автономного коронного краю з українських земель Східної Галичини й Північної Буковини.

Вступ військ

12 лютого 1918 року уряд УНР попросив Німеччину про військову допомогу проти більшовиків. Німецькі війська рушили 18 лютого, австро-угорські — 27 лютого; разом близько 450 тисяч вояків. В авангарді йшли нечисленні українські частини. До кінця квітня вся територія України була під контролем союзників.

Зона Хто контролював
частина Волині, Поділля, Херсонщина, Катеринославщина Австро-Угорщина
решта губерній і Крим Німеччина
вугільні й металургійні райони спільно
залізниці й водний транспорт німецьке командування

Від союзу до окупації

Центральна Рада 11 березня запевняла, що іноземні війська прийшли як друзі й не втручатимуться у внутрішні справи. Проте УНР не змогла виконати зобов’язань щодо поставок хліба, і командування почало діяти самостійно. Наказ головнокомандувача німецьких військ генерал-фельдмаршала Ейхгорна від 6 квітня про засів полів і запровадження 25 квітня німецьких військово-польових судів були прямим втручанням. 23 квітня підписано господарський договір про поставку 60 млн пудів зерна, 400 млн яєць та іншого.

29 квітня за безпосередньої підтримки німецького командування відбувся переворот: Центральну Раду усунули, проголосили Українську Державу на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським. Відтоді іноземні війська стали головною опорою гетьманату.

Кінець

Восени 1918 року Німеччина й Австро-Угорщина програли війну. Їхні війська почали залишати Україну після листопада, а внаслідок антигетьманського повстання влада перейшла до Директорії УНР.

Запитання

Чому Берестейський мир називали «хлібним»?

У Німеччині та Австро-Угорщині гостро бракувало продовольства, і саме українське зерно було головною метою договору. УНР зобов’язалася за першу половину 1918 року поставити 60 млн пудів хліба, а також м’ясо, цукор, залізну руду, ліс. Натомість союзники мали везти вугілля, нафтопродукти, сільськогосподарські машини.

Як оцінюють присутність німецьких і австрійських військ?

Оцінки неоднозначні. З одного боку, війська вивозили продовольство й сировину, зокрема як воєнну здобич, і відкрито втручалися в українські справи. З другого — вони підтримували українську державність і стримували більшовиків: за Берестейським договором із Радянською Росією від 3 березня 1918 року та мусила визнати УНР і укласти з нею мир.

Що передбачав таємний протокол до Берестейського миру?

Австро-Угорщина зобов’язувалася утворити з української частини Східної Галичини й Північної Буковини окремий коронний край з автономією. До УНР за основним договором відходили Холмщина й Підляшшя.

Див. також

Джерела

  1. Австро-німецька окупація України (1918) — Вікіпедія (українська)
  2. Берестейський мир (з УНР) — Вікіпедія (українська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику