«Архівна справа» (журнал)

Коротко

• Почався 1926 року як неперіодичний науковий збірник, з 1927-го виходив як періодичне видання українською мовою.
• Науковим редактором був історик Дмитро Багалій.
• У кількох книгах друкувався археографічний додаток «Червоний архів» з публікаціями документів.
• 1931 року виходив під назвою «Радянський архів»; загалом побачило світ 21 число в 17 книгах.

У 1920-х роках, коли столицею радянської України був Харків, там формувалася й нова державна архівна служба. Їй потрібне було власне видання, де б обговорювали, як зберігати, описувати й публікувати документи. Таким виданням стала «Архівна справа» — фаховий журнал, що виходив під егідою Центрального архівного управління.

Видання

Перша книга вийшла 1926 року (Енциклопедія Сучасної України початком видання називає 1925 рік) як спеціальний науковий неперіодичний збірник. З 1927 року, починаючи з книг 2–3, журнал виходив періодично як науково-популярне видання. Друкувався українською мовою. 1931 року, в останній рік існування, його назву змінили на «Радянський архів».

Сучасні бібліографи налічують 21 число в 17 книгах; наклад коливався від 750 до 1400 примірників.

Редакція

Політичним редактором за посадою був завідувач Центрального архівного управління УСРР. Науково журнал редагував історик Дмитро Багалій, відповідальним секретарем був Є. Іванов. У різні роки до редколегії входили:

• В. Веретенніков;
• М. Гливенко;
• Ф. Герасименко;
• Михайло Рубач;
• С. Семко-Козачук;
• О. Сенченко;
• С. Тетін;
• Р. Шпунт.

Зміст

Матеріал журналу розподілявся за постійними рубриками:

Рубрика	Що в ній друкували
«З архівної техніки»	методику зберігання й опрацювання документів
«З діяльності центральних й округових архівних управлінь»	хроніку архівних установ
«Постанови, інструкції та важливіші розпорядження»	нормативні документи
«По Союзу», «За кордоном»	новини архівної справи в СРСР і за кордоном
«Критика та бібліографія»	рецензії й огляди літератури

Діяв і консультаційний відділ. У книгах 2–3 і 4 з окремою пагінацією виходив додаток «Червоний архів», де публікували документи, переважно з історії України.

Автори

Серед авторів були історики й архівісти Олександр Оглоблин, Віктор Романовський, Костянтин Харлампович, Ольга Водолажченко, В. Барвінський, В. Міяковський, Павло Федоренко, О. Барабашов, В. Максаков та інші. Їхні статті висвітлювали теорію й методику архівної справи, а документальні публікації вводили до наукового обігу матеріали українських архівів.

Запитання

Скільки номерів «Архівної справи» вийшло?

Енциклопедія Сучасної України налічує 21 число, зведене в 17 книг, разом із випусками 1931 року під назвою «Радянський архів».

Що таке «Червоний архів» у складі журналу?

Це археографічний додаток з окремою пагінацією — своєрідний «журнал у журналі», де публікували архівні документи. Його редагували Дмитро Багалій, В. Веретенніков, Є. Іванов і Михайло Рубач.

Див. також

• «Архів Радянської України» Постав унаслідок об'єднання науково-популярного журналу «Радянський архів» і «Бюлетеня Центральної архівної управи УСРР» (1925–1931).
• «Архіви України» (журнал) Почався 1947 року як «Науково-інформаційний бюлетень» Архівного управління МВС УРСР, що розсилався лише архівним установам.
• Багалій Дмитро Іванович Учень Володимира Антоновича, закінчив Київський університет 1880 року.
• Розділ «Засоби масової інформації та друкарство» Преса, видавнича справа, способи друку й поліграфічні техніки.

Джерела

1. Архівна справа (часопис) — Вікіпедія (українська)
2. Матяш І. Б. Архівна справа // Енциклопедія Сучасної України. — Київ, 2001. — Т. 1.
3. Матяш І. Українська архівна періодика 1920–1930 рр.: історія, бібліографія, бібліометрія. — Київ, 1999.
4. Покажчик до журналу «Архівна справа» // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1958. — № 1 (31).

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.