«Архіви України» (журнал)

Коротко

• Почався 1947 року як «Науково-інформаційний бюлетень» Архівного управління МВС УРСР, що розсилався лише архівним установам.
• З 1960 року став передплатним виданням, з 1966-го має назву «Архіви України»; виходив раз на два місяці.
• У 1949–1957 роках друкувався російською мовою.
• 2021 року Укрдержархів оцифрував і виклав у вільний доступ 356 випусків — понад 27 тисяч сторінок.

Перше число вийшло 1947 року і призначалося не для читачів, а для архівістів: «Науково-інформаційний бюлетень» Архівного управління МВС УРСР розсилали архівним установам республіки. Наклад коливався від 250 до 1200 примірників. За кілька десятиліть цей службовий бюлетень перетворився на головний фаховий журнал українських архівістів.

Історія видання

Спершу бюлетень виходив нерегулярно: 1947 року — одне число, у 1948–1950 роках — по два, далі по три й чотири на рік. У 1949–1957 роках його друкували російською мовою.

З 1960 року бюлетень став передплатним виданням Архівного управління (з 1974 року — Головного архівного управління) при Раді Міністрів УРСР і виходив раз на два місяці. Від липня — серпня 1966 року він має назву «Архіви України». Наклад передплатного видання становив від 6 до 21,5 тисячі примірників.

Після 1991 року журнал видає державна архівна установа незалежної України — тепер Державна архівна служба (Укрдержархів).

Що друкує журнал

Тематика журналу ширша, ніж назва. Тут публікують:

• статті з історії, теорії та практики архівної справи й діловодства;
• дослідження з історії України, джерелознавства й краєзнавства;
• праці з археографії, палеографії, дипломатики, хронології, метрології, геральдики та сфрагістики;
• добірки документів і огляди джерел;
• рецензії та бібліографічні матеріали.

У 1965–1971 роках у додатках виходили матеріали до українського бібліографічного словника, зокрема випуски «Літературна Полтавщина» та «Літературно-мистецька і наукова Івано-Франківщина», а також матеріали до словника псевдонімів українських письменників.

Онлайн-архів

12 березня 2021 року Державна архівна служба України представила повне оцифроване зібрання журналу. У вільному доступі розміщено 356 випусків загальним обсягом 27 100 сторінок, і з ним можна працювати на сайті журналу.

Запитання

Де почитати старі номери «Архівів України»?

У березні 2021 року Державна архівна служба України представила онлайн-архів журналу: 356 випусків загальним обсягом 27 100 сторінок доступні на сайті au.archives.gov.ua.

Коли журнал отримав назву «Архіви України»?

Енциклопедія Сучасної України називає липень — серпень 1966 року, коли змінили назву «Науково-інформаційного бюлетеня»; водночас у тій самій довідці зазначено, що сучасна назва діє від 1991 року. Ці дати варто розрізняти: перша стосується зміни назви бюлетеня, друга — видання вже в незалежній Україні.

Див. також

• «Архів Радянської України» Постав унаслідок об'єднання науково-популярного журналу «Радянський архів» і «Бюлетеня Центральної архівної управи УСРР» (1925–1931).
• «Архівна справа» (журнал) Почався 1926 року як неперіодичний науковий збірник, з 1927-го виходив як періодичне видання українською мовою.
• «Громадський друг» Вийшло лише два номери; обидва конфіскувала австрійська влада.
• Розділ «Засоби масової інформації та друкарство» Преса, видавнича справа, способи друку й поліграфічні техніки.

Джерела

1. Бутич І. Л. «Архіви України» // Енциклопедія Сучасної України. — Київ, 2001.
2. Журнал «Архіви України» тепер доступний онлайн — Урядовий портал, 12.03.2021

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.