Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

«БАРВІНОК»

«Барвінок» (журнал)

«Барвінок» — український щомісячний літературно-художній і пізнавальний журнал для дітей молодшого та середнього шкільного віку, що виходив у Києві з 1945 до 2019 року; веде історію від харківського журналу «Жовтеня», заснованого 1928 року.

Розділ: Засоби масової інформації та друкарство Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Заснований у січні 1928 року в Харкові як «Жовтеня», 1945 року відновлений у Києві під назвою «Барвінок».
  • Назву запропонувала письменниця Наталя Забіла, яка стала першою головною редакторкою.
  • У 1950–1998 роках паралельно виходив російськомовний випуск; щомісячні наклади в радянські десятиліття сягали 1,2–1,8 млн примірників.
  • Про припинення виходу редакція повідомила в червневому числі 2019 року.

Перше повоєнне число «Барвінку» відкривалося однойменним віршем Наталі Забіли — своєрідним маніфестом нового видання. Журнал для молодших школярів виходив у Києві понад сімдесят років і за цей час розійшовся сукупним накладом понад 315 мільйонів примірників.

Від «Жовтеняти» до «Барвінку»

Журнал заснували в січні 1928 року в Харкові під назвою «Жовтеня» (у деяких публікаціях — «Жовтень»). 1935 року до нього приєднали видання для наймолодших «Тук-тук». Війна перервала випуск, і відновився він у квітні–травні 1945 року вже в Києві, з новою назвою. Перейменування ініціювала Наталя Забіла за підтримки Павла Тичини, тодішнього міністра освіти УРСР.

До 1991 року «Барвінок» був органом ЦК ЛКСМУ та республіканської піонерської організації й виходив у видавництві «Молодь». Потім засновником і видавцем став трудовий колектив редакції.

Тиражі й читачі

У 1950–1998 роках журнал дублювався російськомовним випуском. З 1950-х до початку 1990-х щомісячний наклад становив 1,2–1,8 млн примірників, і 600–800 тисяч із них розходилися в інших союзних республіках, передусім там, де жило багато українців. Видання надходило до 28 країн світу. До 1990 року «Барвінок» лишався єдиним українським періодичним виданням для молодших школярів.

Автори й художники

Довкола журналу гуртувалися Оксана Іваненко, Олександр Копиленко, Микола Трублаїні, Олесь Донченко, Володимир Владко. У 1953–1954 роках тут уперше вийшла перша частина трилогії Миколи Носова про Незнайка. З «Барвінком» пов’язана творчість Всеволода Нестайка; Богдан Чалий (1974) і Нестайко (1979) стали єдиними українськими письменниками XX століття, удостоєними відзнак міжнародної премії імені Ганса Крістіана Андерсена.

Ілюстрували журнал Василь Касіян, Тетяна Яблонська, Данило Дерегус, Георгій Якутович, Володимир Литвиненко та інші. У 1978–1988 роках «Барвінок» мав власну літературну премію імені Олександра Копиленка.

Головні редактори

Роки Редактор
1945–1947 Наталя Забіла
1947–1951 Оксана Іваненко
1951–1975 Богдан Чалий
1975–1984 Анатолій Давидов
1984–1989 Василь Моруга
з 1989 Василь Воронович

Закриття

У 1990-х журнал утратив ринки поза Україною й монопольне становище вдома, наклади зменшилися. У червневому числі 2019 року редакція оголосила про завершення роботи. «Не прощаємось, а кажемо: «До побачення!»» — так закінчувалося звернення до читачів.

Запитання

Чи виходить «Барвінок» зараз?

Ні. У червні 2019 року редакція повідомила читачам, що журнал припиняє роботу. Головною причиною назвали те, що діти дедалі більше занурюються у віртуальний світ, а журнал, який звертався до реальних смислів, втрачав свою аудиторію.

Які відомі твори вперше надрукував «Барвінок»?

У 1953–1954 роках журнал опублікував першу частину трилогії Миколи Носова про Незнайка. З «Барвінком» тісно пов’язана творчість Всеволода Нестайка, тут друкувалися Богдан Чалий, Дмитро Білоус, Анатолій Костецький, Галина Малик.

Див. також

Джерела

  1. Барвінок (журнал) — Вікіпедія (українська)
  2. Популярний український журнал для дітей припинив свою роботу — «Судово-юридична газета», 25.06.2019
  3. Wikidata: Q4078076

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику