Андрієвський Іван Самійлович

Коротко

• Походив з Чернігівщини, навчався в Києво-Могилянській академії та Московському університеті.
• Обіймав кафедру ветеринарії Московського університету; його вважають першим вітчизняним професором цієї дисципліни.
• Автор «Короткого нарису анатомії свійських тварин» (1804) і курсу «Початкові основи медицини ветеринарії, або про скотолікування».
• Перекладав медичні та ветеринарні книжки з французької.

Одні з перших університетських підручників з ветеринарії в Російській імперії написав не іноземний запрошений професор, а уродженець Чернігівщини, вихованець київської академії. Іван Андрієвський поєднав у своїй кар’єрі медицину, анатомію свійських тварин і перекладацьку роботу.

Життя

Андрієвський народився 1759 року на Чернігівщині; російські довідники уточнюють, що в родині священника, у селі Дроздівка біля Ніжина. Навчався в Київській духовній семінарії та Києво-Могилянській академії. 1792 року вступив до Московського університету, 1796-го закінчив медичний факультет і кілька років був прозектором анатомічного театру. 1803 року здобув ступінь доктора медицини, захистивши латиною дисертацію з гельмінтології.

Пізніше став ад’юнктом медичного факультету, а у вересні 1805 року — екстраординарним професором кафедри ветеринарії (за іншими даними, ад’юнктом він став 1805-го, професором — 1807-го). Викладав фізіологію, гігієну, патологію й терапію свійських тварин, певний час — і фармакологію. Помер у Москві 17 (29) жовтня 1809 року, похований на Лазаревському цвинтарі.

Праці

Андрієвський писав латиною й російською. Найвідоміші дві його книжки — навчальні посібники для студентів-медиків і ветеринарів:

• «Короткий нарис анатомії свійських тварин» (1804);
• «Початкові основи медицини ветеринарії, або про скотолікування» — рік виходу джерела вказують по-різному: 1805 або 1809.

Окрім власних праць, він перекладав з французької. Серед перекладів — тритомний «Новий повний методичний лікарський порадник» (1793) та інші книжки з ветеринарії.

Значення

Українська радянська енциклопедія називає Андрієвського першим вітчизняним професором ветеринарії, Encyclopedia of Ukraine — піонером ветеринарної науки в Російській імперії. Його підручники стали одними з перших систематичних курсів з анатомії й лікування свійських тварин, виданих у країні.

Запитання

Чому Андрієвського називають першим вітчизняним професором ветеринарії?

Він обіймав професорську кафедру саме з ветеринарії в Московському університеті й написав для неї власні підручники. Українська радянська енциклопедія називає його першим вітчизняним професором ветеринарії, Encyclopedia of Ukraine — піонером ветеринарної науки в імперії, а Російський біографічний словник пише, що він першим почав викладати елементарну ветеринарію.

Коли вийшов його підручник про «скотолікування»?

Джерела наводять різні роки: українська Вікіпедія вказує 1805, Encyclopedia of Ukraine — 1809. Можливо, йдеться про різні частини чи видання курсу.

Див. також

• Ветеринарія Охоплює діагностику, лікування й профілактику хвороб свійських, диких і лабораторних тварин.
• Київська (Києво-Могилянська) академія 1632 року митрополит Петро Могила об’єднав братську й Лаврську школи в Києво-Братську колегію.
• Бунге Христофор Григорович Син київського аптекаря Георга Фрідріха Бунге, дядько Миколи Бунге, згодом голови Комітету міністрів Російської імперії.
• Кайданов Яків Кузьмич Син дяка з Лохвиці; навчався в духовній семінарії та Києво-Могилянській академії.
• Розділ «Ветеринарія» Хвороби тварин, їхні збудники, профілактика й ветеринарна санітарія.

Джерела

1. Андрієвський Іван Самійлович — Вікіпедія (українська)
2. Andriievsky, Ivan // Encyclopedia of Ukraine. — Vol. 1. — Toronto, 1984.
3. Андреевский, Иван Самойлович — Википедия (російська)
4. Wikidata: Q4065718

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.