Київська (Києво-Могилянська) академія

Коротко

• 1632 року митрополит Петро Могила об’єднав братську й Лаврську школи в Києво-Братську колегію.
• Статус академії вперше передбачив Гадяцький трактат 1658 року; згодом його підтвердили царські грамоти 1694 і 1701 років.
• Навчання тривало до дванадцяти років, викладали латиною; приймали представників усіх станів.
• Закрита 1817 року; 1819-го на її місці постала Київська духовна академія, а після 1991-го відроджено університет «Києво-Могилянська академія».

1615 року волинська шляхтянка Галшка Гулевичівна передала Київському братству приміщення, і там запрацювала Київська братська школа. Частина вчителів приїхала з Львівської та Луцької братських шкіл, а підтримували школу Військо Запорозьке й гетьман Петро Сагайдачний. Через сімнадцять років ця школа стала основою закладу, що на півтора століття перетворився на головний освітній центр України.

Заснування

Тим часом митрополит Петро Могила заснував школу при Києво-Печерській лаврі. У вересні 1632 року її об’єднали з братською, і постала Києво-Братська колегія. Могила побудував навчання за зразком єзуїтських колегій: мовою викладання стала латина, багато уваги приділяли мовам, риториці, філософії. Станових обмежень для вступу не було.

Гадяцький договір 1658 року між Річчю Посполитою та Гетьманщиною передбачав надати колегії статус академії з правами, рівними Краківському (Ягеллонському) університету. Пізніше статус академії підтвердили грамоти московських царів Івана V (1694) і Петра I (1701).

Як навчали

Повний курс тривав дванадцять років. Предмети ділили на ординарні й неординарні класи.

Ординарні класи	Неординарні предмети
фара, інфіма, граматика, синтаксима	мови: грецька, польська, німецька, французька, єврейська, російська
поетика, риторика	історія, географія, математика з фізикою й архітектурою
філософія, богослов’я	музика, нотний спів, малювання, медицина, економіка

Навчальний рік починався 1 вересня. Найкращих віршотворців на поетичних змаганнях увінчували лавровими вінками. 1784 року читати лекції українською заборонили.

Студенти й випускники

Авторитет академії приваблював студентів не лише з України, а й з Білорусі, Московії, Волощини, Молдови, Сербії, Болгарії, Греції. Латинська освіта відкривала шлях до європейських університетів, і багато випускників продовжували навчання за кордоном. З академії вийшли гетьмани й старшина, богослови, композитори, архітектори, поети.

Закриття і спадщина

На початку XIX століття випускники намагалися перетворити академію на сучасний університет, але 14 серпня 1817 року указом Синоду її закрили. 1819 року в її приміщеннях відкрилася Київська духовна академія.

Невдовзі після проголошення незалежності України на історичній території академії відновлено університет «Києво-Могилянська академія». Старий академічний корпус зображено на банкноті 500 гривень.

Академія живе й у літературі: у «Тарасі Бульбі» Миколи Гоголя її студентами були сини Тараса, а в поемі Лесі Українки «Бояриня» випускником Київської академії є Степан, один з головних героїв.

Запитання

Чому академію називають Могилянською?

На честь митрополита Петра Могили, її засновника й опікуна. Цікаво, що за його життя цієї назви не вживали: уперше вона трапляється 1670 року в грамоті польського короля Михайла Корибута Вишневецького, внучатого небожа Могили.

Хто вчився в Києво-Могилянській академії?

Серед вихованців — гетьмани Іван Мазепа, Пилип Орлик, Іван Скоропадський, Павло Полуботок, філософ Григорій Сковорода, композитори Артемій Ведель і Максим Березовський, архітектор Іван Григорович-Барський, церковні діячі Феофан Прокопович і Стефан Яворський.

Чи пов’язаний сучасний університет «Києво-Могилянська академія» зі старою академією?

Так, Національний університет «Києво-Могилянська академія» відновлено невдовзі після проголошення незалежності на історичній території давньої академії. Своїми правонаступниками стару академію вважають також духовні академії в Києві.

Див. також

• Козацькі літописи Три найвідоміші — Літопис Самовидця, Літопис Григорія Грабянки (1710) і Літопис Самійла Величка (1720).
• Граб’янка Григорій Іванович Учився в Києво-Могилянській колегії, з 1686 року служив у Гадяцькому полку — від рядового козака до полковника.
• Латинська мова Походить від говірки латинів, які жили в Лації в пониззі Тибру; найдавніші написи датують VI століттям до н. е.
• Козицький Пилип Омелянович Закінчив Київську духовну академію (1917) та Київську консерваторію (1920) в класах Болеслава Яворського й Рейнгольда Глієра.

Джерела

1. Києво-Могилянська академія (1632—1817) — Вікіпедія (українська)
2. Яременко М. В. Києво-Могилянська академія // Енциклопедія історії України. — Київ: Наукова думка, 2007. — Т. 4. — С. 183.
3. Хижняк З. І., Маньківський В. К. Історія Києво-Могилянської академії. — Київ: КМ Академія.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.