Козацькі літописи

Коротко

• Три найвідоміші — Літопис Самовидця, Літопис Григорія Грабянки (1710) і Літопис Самійла Величка (1720).
• Центральна подія — війна під проводом Богдана Хмельницького, що почалася 1648 року.
• Від давніх літописів відрізняються авторською позицією, документами, ораторськими й художніми вставками.
• Цінні і як історичні джерела, і як пам’ятки української літератури й мови.

Самійло Величко диктував свою останню працю, «Космографію», уже осліплим. Його літопис дійшов до нас з прогалинами на початку, в середині й наприкінці, і видавці XIX століття латали їх уривками з тієї самої «Космографії». Так виглядає доля багатьох козацьких літописів: анонімні автори, рукописи в чужих бібліотеках, публікації через сто з гаком років після написання.

Що це за твори

Козацькими, або козацько-старшинськими, ці літописи називають за темою й середовищем, у якому вони постали. Від літописів у традиційному сенсі вони значно відрізняються. Тут є авторська позиція й оцінки, вставні документи — листи, універсали, договори, — промови, характеристики гетьманів і полковників.

Головна тема — Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Водночас автори описують економічне, політичне й культурне життя України та події в Московській державі, Речі Посполитій, Угорщині, Швеції, Молдові, Османській імперії. Мова більшості творів — книжна українська, близька до живої розмовної.

Три головні літописи

Літопис	Автор	Час написання	Охоплені події
Літопис Самовидця	невідомий; імовірно Роман Ракушка-Романовський	кінець XVII — початок XVIII ст.	1648–1702
Літопис Григорія Грабянки	Григорій Грабянка, згодом гадяцький полковник	1710	від найдавніших часів до 1709
Літопис Самійла Величка	Самійло Величко, канцелярист Генеральної канцелярії	1720	1648–1700

Самовидець

Літопис дійшов без імені автора й місця написання. Опублікований 1846 року, він швидко став одним з головних джерел для істориків XIX століття: достовірних документів тоді було надруковано мало, а літопис давав суцільну розповідь. Мовознавці цінують його як зразок української літературної мови XVII століття з міцною основою живої мови.

Грабянка

Твір написано 1710 року в Гадячі; сам автор 1730 року став гадяцьким полковником. Написаний він церковнослов’янською мовою. З 157 сторінок рукопису 123 присвячено війні Хмельницького, а гетьман постає національним героєм. Козацький народ Грабянка виводить від скіфів-хозарів, а розповідь доводить до 1709 року — падіння Мазепи й обрання гетьманом Скоропадського.

Величко

Найбільший за обсягом історичний твір свого часу, надрукований у Києві в 1848–1864 роках. Це водночас історія, публіцистика й художня проза. Довів його автор до 1700 року, хоча згадує й пізніші події. Причину відлучення Величка від служби дослідники пояснюють по-різному: найчастіше пов’язують з подіями 1708 року.

Запитання

Хто такий Самовидець?

Автор літопису не назвав свого імені. Здебільшого його ототожнюють з Романом Ракушкою-Романовським — генеральним підскарбієм за гетьмана Брюховецького, згодом протопопом у Брацлаві; помер він 1703 року в Стародубі. Остаточно питання не розв’язане.

Чому їх називають літописами, хоча це не зовсім літописи?

Назва умовна. Давні літописи — це погодні записи подій. Козацькі твори ближчі до історичних трактатів: мають авторську концепцію, вставні документи, промови, характеристики діячів, а в Величка й Грабянки — ще й риторичні та поетичні фрагменти.

Які ще твори зараховують до козацьких літописів?

Крім трьох головних, до цієї групи зараховують менші твори. Приклад — Лизогубівський літопис, складений 1742 року: він охоплює події в Україні від початку XVI століття.

Див. також

• Граб’янка Григорій Іванович Учився в Києво-Могилянській колегії, з 1686 року служив у Гадяцькому полку — від рядового козака до полковника.
• «Літопис Самовидця» Охоплює події від передодня повстання Богдана Хмельницького до 1702 року.
• «Короткий літопис Малої Росії» Перша частина — відредагований «Короткий опис Малоросії», далі хроніка подій 1735–1775 років і списки гетьманів, старшини, ієрархів та російських урядовців 1654–1764 років.
• Розділ «Літописи» Літописні пам’ятки, їхні укладачі та значення для історії.

Джерела

1. Козацькі літописи — Вікіпедія (українська)
2. Ракушка-Романовський Роман — Вікіпедія (українська)
3. Лизогубівський літопис — Вікіпедія (українська)
4. Wikidata: Q12111339

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.