Граб’янка Григорій Іванович

Коротко

• Учився в Києво-Могилянській колегії, з 1686 року служив у Гадяцькому полку — від рядового козака до полковника.
• 1723 року разом з Павлом Полуботком подав Петрові I Коломацькі чолобитні, за що був ув’язнений у Петропавлівській фортеці.
• Літопис викладає історію України до 1709 року з головною увагою до Хмельниччини; оригінал не зберігся, відомо близько 20 списків.
• Загинув 1738 року в бою під час російсько-турецької війни.

Під Коломацькими чолобитними 1723 року серед підписів старшини Гадяцького полку першим стоїть «Григорій Гребянка, судія полковий». Цей підпис коштував йому кількох років у казематах Петропавлівської фортеці. А ще раніше, 1710 року, той самий старшина закінчив твір, завдяки якому його ім’я збереглося в історії української літератури.

Походження і служба

Дати народження Граб’янки джерела не зберегли; відомо лише, що на початку 1680-х років він навчався в Києво-Могилянській колегії й опанував польську, латинську та німецьку мови. Рід, імовірно, походив з українізованої гілки польських шляхтичів Грабянків.

З 1686 року він служив у Гадяцькому полку й пройшов усі щаблі:

Роки	Посада
1686–1701	рядовий козак
1702–1717	полковий хорунжий, гадяцький сотник, полковий осавул
1717–1723	полковий суддя
1728–1730	полковий обозний
1730–1738	полковник гадяцький

Граб’янка воював у Кримських (1687, 1689) та Азовських (1695–1696) походах, у Північній війні. Понад двадцять років був одружений з Євдокією, донькою Івана Забіли, одного з довірених людей гетьмана Івана Мазепи; дітей подружжя не мало.

Справа Полуботка

Як полковий суддя Граб’янка конфліктував з гадяцьким полковником Михайлом Милорадовичем, якого старшина звинувачувала у здирництві. 1723 року він увійшов до делегації на чолі з наказним гетьманом Павлом Полуботком, що повезла до Петербурга Коломацькі чолобитні з проханням скасувати Малоросійську колегію й дозволити вибори гетьмана. Петро I наказав заарештувати делегатів. Граб’янку звільнили лише після смерті імператора й повернули додому на початку 1728 року.

Загинув гадяцький полковник 1738 року в бою під Гайман-Долиною, під час російсько-турецької війни 1735–1739 років.

Літопис

Повна назва твору — «Дійствія презільной і от начала поляков кровавшой небувалой брані Богдана Хмельницького, гетмана Запорожского, з поляки… Року 1710». Він охоплює історію України від найдавніших часів до 1709 року, але головне в ньому — визвольна війна під проводом Хмельницького 1648–1657 років.

Граб’янка спирався на офіційні документи, польські хроніки Мартина Кромера, Мартина Бельського, Мацея Стрийковського, Олександра Гваньїні, Веспасіана Коховського, на «Синопсис», щоденники й усні розповіді. Писав він книжною українською мовою, свідомо архаїзованою під церковнослов’янську, щоб надати розповіді урочистості й піднести постать гетьмана.

Оригінал рукопису не зберігся, відомо близько двадцяти списків. Після 1991 року літопис кілька разів перевидавали, зокрема 1992 року в Києві та 2001 року в Житомирі. Іменем Граб’янки названо вулиці у Львові, Дніпрі та Полтаві.

Запитання

Які літописи називають козацькими?

Зазвичай так називають три пам’ятки кінця XVII — початку XVIII століття: літопис Самовидця, літопис Григорія Граб’янки та літопис Самійла Величка. Усі вони написані козацькою старшиною й зосереджені на подіях Хмельниччини та Руїни, але різняться стилем і поглядами авторів.

Звідки Граб’янка виводив козаків?

У вступній частині літописець пов’язує походження козаків з давніми хозарами («козарами»), спираючись на співзвучність назв. Сучасна історична наука цю версію не підтримує, але вона показова для бажання тодішньої старшини мати давній і поважний родовід.

Коли літопис уперше надрукували?

1793 року в петербурзькому журналі Федора Туманського «Российский магазин». Ця публікація швидко стала рідкістю, тож 1853 року Київська тимчасова комісія для розгляду давніх актів видала літопис ще раз, вважаючи своє видання першим.

Див. також

• Літописи Назва походить від традиційного зачину річної статті: «В літо 6370…» — рік від створення світу.
• Гуричів Уперше згадано в Іпатіївському літописі під 1152 роком.
• Жовтоводська битва 1648 Козаки й татари Тугай-бея оточили авангард коронного війська на чолі зі Стефаном Потоцьким.
• Розділ «Літописи» Літописні пам’ятки, їхні укладачі та значення для історії.

Джерела

1. Григорій Граб’янка — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q4147334
3. Сас П. М. Грабянка Григорій Іванович і його літопис // Енциклопедія історії України. — Т. 2. — Київ: Наукова думка, 2004. — С. 183.
4. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. — Київ: Знання, 1992.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.