Автокефальна церква

Коротко

• Автокефальні церкви вносять до диптиха — офіційного переліку, що визначає їхній порядок честі.
• Нижчий ступінь самостійності — автономія: автономна церква залежить від церкви-матері в обранні предстоятеля.
• Загальновизнаних автокефальних церков чотирнадцять; статус ще трьох, зокрема Православної церкви України, визнано лише частиною церков.
• Томос про автокефалію ПЦУ підписав Вселенський патріарх Варфоломій 5 січня 2019 року.

Православний світ не має єдиного центру влади, подібного до Ватикану. Він складається з окремих помісних церков, кожна з яких сама собі голова, — звідси й грецьке слово «автокефалія». Церкви пов’язує спільна віра, таїнства й молитовне спілкування, але жодна з них не керує іншою.

Що означає автокефалія

Автокефальна церква має свою канонічну територію, на якій без її згоди не повинні діяти інші помісні церкви. Вона сама скликає собор, обирає предстоятеля — патріарха, архієпископа чи митрополита, — і той разом із синодом висвячує єпископів. Ніякій зовнішній церковній владі вона не підзвітна.

Канони прямо не визначають порядку надання автокефалії, тому різні церкви тлумачать його по-різному. Традиційно називають такі умови:

• церква має бути спроможною жити самостійно, зокрема мати щонайменше трьох єпископів, щоб у разі смерті одного двоє інших могли висвятити наступника;
• достатня кількість духовенства й вірян;
• як правило, власна державність народу, серед якого церква служить;
• воля єпископату, духовенства й мирян, виражена помісним собором.

Після проголошення автокефалію визнають інші помісні церкви; першою це має право зробити церква-мати.

Історія

Уже в IV столітті існувала пентархія — п’ять найавторитетніших автокефальних кафедр: Римська, Константинопольська, Олександрійська, Антіохійська та Єрусалимська. Ефеський собор 431 року підтвердив право єпископів Кіпру самим висвячувати своїх ієрархів. Від Антіохії згодом відокремилася Грузинська церква, у X столітті самостійності домоглася Болгарська, 1219 року — Сербська.

У XIX–XX століттях, услід за утворенням нових національних держав, автокефальними стали Елладська, Румунська, Болгарська (знову), Польська, Албанська церкви, церква Чеських земель і Словаччини. 1970 року Московський патріархат надав автокефалію Православній церкві в Америці, яку визнали не всі.

Автокефалія в Україні

Ще в Київській митрополії бували випадки, коли собор руських єпископів сам обирав митрополита, як-от Іларіона за Ярослава Мудрого чи Клима Смолятича. У XX столітті рух за українську автокефалію пережив кілька хвиль.

15 грудня 2018 року в Софії Київській відбувся об’єднавчий собор, який створив Православну церкву України (ПЦУ) і обрав її предстоятелем митрополита Епіфанія. 5 січня 2019 року в Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій підписав томос про автокефалію ПЦУ, а 6 січня вручив його Епіфанію. Московський патріархат цього рішення не визнав, і статус ПЦУ досі залишається предметом суперечок у православному світі.

Запитання

Чим автокефалія відрізняється від автономії?

Автокефальна церква повністю самостійна: її собор сам обирає предстоятеля, і той разом із синодом висвячує єпископів. Автономна церква керує внутрішніми справами самостійно, але її предстоятеля затверджує або висвячує церква-мати, тож вона залишається в певній залежності.

Хто визнав автокефалію Православної церкви України?

Першим — Вселенський патріархат, який надав томос у січні 2019 року. Далі ПЦУ визнали Елладська церква (19 жовтня 2019), Олександрійський патріархат (8 листопада 2019) і Кіпрська церква (24 жовтня 2020). Російська православна церква це рішення не визнає, частина інших церков позиції не висловила.

Скільки існує автокефальних православних церков?

Чотирнадцять церков визнають одна одну: Константинопольська, Олександрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Російська, Сербська, Румунська, Болгарська, Грузинська, Кіпрська, Елладська, Польська, Албанська та Чеських земель і Словаччини. Ще три — Православна церква в Америці, Македонська й Українська — визнані лише частиною з них.

Див. також

• Абатство Традиція бере початок від святого Бенедикта Нурсійського, який близько 529 року заснував монастир Монте-Кассіно.
• Акафіст Назва означає «несідальний»: акафіст слухають стоячи.
• Адвентисти Рух започаткував баптистський проповідник Вільям Міллер, який обчислив дату Другого пришестя — спершу 1843, потім 22 жовтня 1844 року.
• Розділ «Релігія» Віровчення, церкви, обряди та релігійні поняття.

Джерела

1. Автокефалія — Вікіпедія (українська)
2. Autocephaly — Wikipedia (англійська)
3. Orthodox Church of Ukraine — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.