АБІДОС
Абідос (Єгипет)
Абідос (давньоєгип. Абджу, грец. Ἄβυδος; поблизу сучасного селища Ель-Араба-ель-Мадфуна) — одне з найдавніших міст Верхнього Єгипту на західному березі Нілу, некрополь перших фараонів і головний центр культу бога Осіріса.
Коротко
- Лежить приблизно за 11 км на захід від Нілу біля міста Ель-Бальяна в провінції Сохаг.
- На кладовищі Умм-ель-Кааб поховано перших правителів Єгипту, зокрема Нармера, і царів I–II династій.
- Місцевого бога мертвих Хентіаменті з часом ототожнили з Осірісом; за переказом, у Абідосі поховано голову Осіріса.
- Найвідоміша пам’ятка — храм Сеті I з Абідоським списком царів, за ним — Осірейон.
За уявленнями давніх єгиптян, в Абідосі була похована голова Осіріса, бога загробного світу. Тому місто тисячоліттями залишалося одним з головних релігійних центрів країни: сюди приходили на свята бога, а човен із домовиною померлого перед похованням нерідко привозили до Абідоса.
Розташування
Руїни Абідоса лежать на західному березі Нілу, приблизно за 11 км від річки, біля міста Ель-Бальяна в сучасній провінції Сохаг. Від Дендери їх відділяє близько 98 км на північ. За давньоєгипетським адміністративним поділом місто належало до восьмого нома (області) Верхнього Єгипту. Залишки поселення шукають на пагорбі Ком-ес-Султан, а за ним, ближче до скель пустелі, тягнуться некрополі різних епох.
Найдавніший некрополь
Історія Абідоса сягає додинастичної доби, середини IV тисячоліття до н. е. На пустельному кладовищі Умм-ель-Кааб за містом ховали найдавніших правителів Єгипту, зокрема Нармера, а далі — царів I і II династій. Поряд вони зводили величезні цегляні огорожі заупокійних культів; найкраще збереглася Шунет-ез-Зебіб. 2021 року археологи оголосили про відкриття тут пивоварні, датованої приблизно 3100 роком до н. е.
Місто Осіріса
Початково Абідос шанував місцевого бога мертвих Хентіаменті; поряд вшановували й Упуаута. З часом його культ злився з культом Осіріса, і від доби Середнього царства місто стало головним осередком Осірісового шанування. Щороку тут святкували містерії про смерть, оплакування й відродження бога. Абідосом назвали й тріаду божеств — Осіріса, Ісіду та Гора.
Храми Нового царства
Найславетніша пам’ятка — храм фараона Сеті I (XIII століття до н. е.) з двома дворами, двома гіпостильними залами й сімома святилищами. На його стінах вирізано Абідоський список царів — перелік картушів від Менеса до Рамсеса I.
За храмом лежить Осірейон — підземна споруда, кенотаф Сеті I, до якої вів цегляний склепінчастий хід. Неподалік стоїть храм Рамсеса II, сина Сеті.
Дослідження
Розкопки в Абідосі провадили, серед інших, француз Огюст Марієтт у XIX столітті та британець Фліндерс Пітрі на межі XIX–XX століть. Сучасні роботи тривають: городище Ком-ес-Султан вважають найімовірнішим місцем давнього поселення.
Запитання
Що таке Абідоський список царів?
Це рельєф у храмі фараона Сеті I (XIX династія), де в хронологічному порядку подано картуші його попередників — від Менеса до Рамсеса I, батька Сеті. Список налічує 76 царів, хоча правителів кількох династій у ньому пропущено. Для хронології Стародавнього Єгипту це одне з важливих джерел.
Чи справді в Абідосі зображено гелікоптер?
Ні. Відомий напис, у якому дехто бачить гелікоптер і літак, — наслідок перерізання ієрогліфів: титулатуру Сеті I на камені згодом переробили під Рамсеса II. Нові знаки наклалися на старі, і поєднання контурів дало химерний обрис, схожий на сучасну техніку.
Чому Абідос вважали священним?
Тут ховали перших царів Єгипту, а згодом місто стало осередком культу Осіріса — бога загробного світу. Щороку тут відбувалися свята на його честь з містеріями про смерть і воскресіння бога.
Див. також
- Стародавній Єгипет Об’єднання Верхнього й Нижнього Єгипту традиція пов’язує з царем Менесом, якого часто ототожнюють з Нармером.
- Розділ «Релігія» Віровчення, церкви, обряди та релігійні поняття.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАТСТВО Абатство (лат. abbatia) — у західному християнстві самостійний монастир чернечого ордену, яким керує абат, а в жіночих обителях — абатиса, разом із його церквою, будівлями та землями.
- АББАС I ХІЛЬМІ Аббас I Хільмі, або Аббас-паша (1812 чи 1813, Джидда — 13 липня 1854, Банха), — правитель (валі) Єгипту й Судану з династії Мухаммеда Алі, фактично при владі з листопада 1848 року до своєї загибелі 1854-го.
- АББАС МИРЗА Аббас-Мірза (26 серпня 1789, село Нава, Мазендеран — 25 жовтня 1833, Мешхед) — іранський принц із династії Каджарів, спадкоємець престолу й намісник Азербайджану, який першим в Ірані взявся перебудовувати армію за європейським зразком.
- АББАСИДИ Аббасиди — династія арабських халіфів, що 750 року повалила Омейядів і правила халіфатом зі столицею в Багдаді до монгольського погрому 1258 року, а потім ще два з половиною століття зберігала номінальний титул халіфа в Каїрі.