Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

АДЖАНТА

Аджанта

Аджанта — комплекс буддійських печерних храмів і монастирів, вирубаних у скелі над ущелиною річки Вагхур у штаті Махараштра на заході Індії; пам'ятка архітектури, скульптури й настінного живопису II століття до н. е. — V (за іншими оцінками — VII) століття н. е.

Розділ: Релігія Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Близько 30 печер у 75-метровій скельній стіні підковоподібної ущелини: храми-чайтьї та монастирі-вігари.
  • Будували у два етапи: близько II ст. до н. е. — I ст. н. е. і в V столітті, за правління володаря з династії Вакатака Харішени.
  • Печери 1, 2, 16 і 17 зберігають найбільший збережений корпус давньоіндійського настінного живопису.
  • З 1983 року — об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО.

Річка Вагхур на плато Декан робить тут різку петлю, утворюючи підковоподібну ущелину. У її північній стіні буддійські ченці кілька століть вирубували в скелі храми й житла. Коли буддизм в Індії згас, джунглі поступово сховали печери від світу — аж до весни 1819 року.

Розташування

Аджанта лежить на заході Деканського плоскогір’я, в окрузі Аурангабад штату Махараштра. Однойменне селище розташоване приблизно за 11 км від печер. Поблизу проходив давній торговельний шлях із півночі на південь, тож у монастирях зупинялися не лише ченці, а й купці та паломники. Ченці, за письмовими джерелами, жили тут переважно в сезон мусонних дощів, коли мандрувати було важко.

Два етапи будівництва

Етап Час Що збудовано
Ранній (доба Сатаваханів) приблизно II ст. до н. е. — I ст. н. е. печери 9, 10 (храми зі ступами), 12, 13, 15A (монастирі)
Пізній (доба Вакатаків) V ст. н. е. більшість інших печер, найвідоміші розписи

Щодо другого етапу науковці сперечаються. Дослідник печер Волтер Спінк доводить, що майже всі пізні печери вирубано за короткий час — між 460 і 480 роками, за правління Харішени з династії Вакатака. Інші вчені, як і Археологічна служба Індії, обстоюють довшу хронологію, аж до VI–VII століть.

Чайтьї й вігари

Печери бувають двох типів. Чайтья — молитовний зал з нефом і бічними проходами, відокремленими колонами, у глибині якого стоїть ступа. Вігара — монастир: вестибюль, квадратний зал з колонами, довкола нього келії ченців, а в пізніших — і святилище. Між печерами 15 і 16 вирубано парадний вхід із фігурами слонів і змієподібного божества наги.

Розписи

Розписи Аджанти вважають вершиною давньоіндійського живопису. Найкраще збереглися стінописи печер 1, 2, 16 і 17. Їх виконано по сухій штукатурці. Сюжети — переважно джатаки, оповіді про попередні перевтілення Будди, — а заразом широка панорама життя Індії того часу. Розписані й стелі — складними декоративними візерунками.

Забуття і повернення

Китайський паломник Сюаньцзан у VII столітті описав Аджанту, а пізніше комплекс поступово занепав. 28 квітня 1819 року британський кавалерист Джон Сміт під час полювання на тигрів побачив вхід до печери № 10. Уже 1822 року Вільям Ерскін прочитав доповідь про печери в Бомбейському літературному товаристві, а з 1983 року Аджанта входить до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Запитання

Хто і коли відкрив Аджанту?

Місцеві жителі знали про печери завжди, а китайські паломники згадували їх ще в Середньовіччі. Для європейців їх «відкрив» 28 квітня 1819 року британський офіцер Джон Сміт, якого під час полювання на тигрів пастушок привів до входу в печеру № 10. Сміт, на жаль, видряпав своє ім'я й дату просто на розписі із зображенням бодгісатви.

Що зображено на розписах Аджанти?

Здебільшого джатаки — оповіді про попередні життя Будди, а також буддійських божеств і бодгісатв. Розписи виконано на сухій штукатурці; великі сцени розгортаються в усі боки від центральної фігури. Водночас вони яскраво відбивають життя тогочасної Індії й слугують цінним історичним джерелом.

Як дістатися до Аджанти?

Печери лежать приблизно за 59 км від міста Джалгаон і за 104 км від Аурангабада (Самбхаджинагара), близько 350 км на схід-північний схід від Мумбаї. Неподалік, приблизно за 100 км, розташовано ще один об'єкт ЮНЕСКО — печерні храми Еллори.

Див. також

  • Адвайта-веданта Одна з головних шкіл веданти поряд із вішиштадвайтою та двайтою.
  • Абатство Традиція бере початок від святого Бенедикта Нурсійського, який близько 529 року заснував монастир Монте-Кассіно.
  • Розділ «Релігія» Віровчення, церкви, обряди та релігійні поняття.

Джерела

  1. Аджанта — Вікіпедія (українська)
  2. Ajanta Caves — Wikipedia (англійська)
  3. Wikidata: Q184427

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику