Аберкромбі Леслі Патрік

Коротко

• Викладав містобудування в Ліверпульському університеті та в Університетському коледжі Лондона.
• План Великого Лондона 1944 року запропонував зелений пояс навколо столиці й переселення понад мільйона людей у нові міста-супутники.
• Складав плани для Плімута, Галла, Бата, Единбурга, Гонконгу й Аддис-Абеби.
• Королівська золота медаль RIBA (1946) і Золота медаль Американського інституту архітекторів (1950).

Під час бліцу 1940–1941 років у внутрішньому Лондоні було повністю зруйновано понад 50 тисяч будинків, а пошкоджено понад два мільйони осель. Для міської влади це стало нагодою переглянути століття стихійної забудови. Головним автором нового бачення столиці став Патрік Аберкромбі — професор, який до війни займався здебільшого регіональними обстеженнями.

Шлях у професію

Аберкромбі народився 1879 року в Ештон-апон-Мерсі біля Манчестера в багатодітній родині біржового маклера, захопленого рухом «Мистецтв і ремесел». Рік провчився в реальній школі в Люцерні. З 1897 року проходив практику в архітектора Чарлза Гіткота й водночас навчався в Манчестерській школі мистецтв, потім працював у Ліверпулі та Честері.

1907 року його взяли молодшим викладачем до школи архітектури Ліверпульського університету, а 1915-го він обійняв там кафедру громадського дизайну. Згодом Аберкромбі став професором містобудування в Університетському коледжі Лондона.

Регіональне планування

У 1920–1930-х роках Аберкромбі складав регіональні схеми: для Східного Кенту, долини Темзи, Оксфордширу, Східного Саффолка. Його книжка «Збереження сільської Англії» (1926) спричинилася до заснування Ради захисту сільської Англії, яку він і очолив. 1914 року він був серед засновників Інституту містобудування, а 1925-го став його президентом.

План Великого Лондона

1943 року разом із Джоном Форшоу Аберкромбі підготував План графства Лондон, а 1944-го — значно ширший План Великого Лондона. Довкола міста план вибудовував чотири концентричні кільця:

Кільце	Призначення
Внутрішнє міське	відбудова зруйнованого, без нового ущільнення
Приміське	житло разом із легкою промисловістю
Зелений пояс	парки, зони відпочинку, обмеження забудови
Зовнішнє сільське	ферми й міста-супутники

Понад мільйон мешканців разом із робочими місцями мали переїхати з перенаселених кварталів у нові міста. Для зелених зон план задавав орієнтир: близько чотирьох акрів відкритого простору на тисячу городян. Аберкромбі запропонував і систему дорожніх кілець навколо столиці.

План мав дорадчий характер і втілився лише частково. Проте з нього виріс рух нових міст: Гарлоу, Кроулі, великий масив Гарольд-Гілл. Для зеленого пояса, ідею якого закріпив закон 1938 року, план пропонував смугу завширшки до шести миль (близько 10 км).

Інші міста

За власними планами або у співавторстві Аберкромбі перебудовував Плімут, Галл (разом з Едвіном Лаченсом; міська рада план відхилила), Бат, Единбург, долину Клайду, Ворік. Для британського уряду 1947 року він подав план Гонконгу, а 1956-го на замовлення Хайле Селассіє взявся за план Аддис-Абеби, більшу частину якого так і не реалізували. Повоєнна перебудова Плімута досі викликає суперечки: критики закидають їй знищення старої тканини міста.

Визнання

Лицарський титул Аберкромбі отримав 1945 року, Королівську золоту медаль RIBA — 1946-го, Золоту медаль Американського інституту архітекторів — 1950-го. 1948 року в Лозанні заснували Міжнародну спілку архітекторів (МСА), і він став її першим президентом. Старий словник подавав роки президентства як 1946–1957; за переліком президентів спілки, він обіймав посаду в 1948–1953 роках. МСА й досі вручає премію його імені за містобудування.

Запитання

Що таке «план Аберкромбі»?

Так зазвичай називають два документи: План графства Лондон 1943 року, складений разом із Джоном Форшоу, і ширший План Великого Лондона 1944 року. Іноді так само іменують його плани для Галла чи Единбурга.

Чи втілили план Великого Лондона?

Частково. Зелений пояс навколо Лондона й нові міста на кшталт Гарлоу та Кроулі з’явилися, а от більшість дорожніх кілець і масштабних перебудов повоєнна економіка Британії не потягнула.

Що означала норма «чотири акри на тисячу мешканців»?

Це не щільність забудови, а норма відкритого простору: на кожну тисячу городян план передбачав близько чотирьох акрів (приблизно 1,6 гектара) доступних парків і зелених зон.

Див. також

• Ігнащенко Анатолій Федорович Закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту (1953), учень Йосипа Каракіса.
• Камерон Чарлз До Росії приїхав 1779 року як автор відомої книжки про римські терми.
• Розділ «Архітектура та будівництво» Стилі й споруди, будівельні матеріали та їхні властивості, архітектори різних епох.

Джерела

1. Patrick Abercrombie — Wikipedia (англійська)
2. Greater London Plan — Wikipedia (англійська)
3. Metropolitan Green Belt — Wikipedia (англійська)
4. International Union of Architects — Wikipedia (англійська)
5. Сер Леслі Патрік Аберкромбі — Вікіпедія (українська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.