Балей Степан Володимирович

Коротко

• Доктор філософії (1911) і доктор медицини (1923), учень львівського філософа Казимира Твардовського.
• Викладав у гімназіях Тернополя, Перемишля, Львова, в Українському таємному університеті та Кам’янець-Подільському університеті.
• Автор «Нарису психології» (1922) і «Нарису логіки» (1923); одним із перших застосував психоаналіз до творчості Шевченка.
• З 1928 року до смерті очолював кафедру психології виховання Варшавського університету.

У Варшаві є вулиця Стефана Балея, а його могила на Повонзківському цвинтарі, як пишуть львівські журналісти, рідко буває без квітів. В Україні ім’я вченого відоміше вузькому колу психологів, хоча саме він написав перші українські підручники з психології та логіки.

Освіта

Степан Балей народився 4 лютого 1885 року в селі Великі Бірки на Тернопільщині, в учительській родині. Закінчив Тернопільську гімназію й філософський факультет Львівського університету, де його здібності помітив професор Казимир Твардовський. 1911 року захистив докторську дисертацію про психологічну основу почуттів. У 1912–1914 роках стажувався в Берлінському університеті та Сорбонні.

Згодом Балей вивчав медицину у Львівському університеті, спеціалізувався на нервових хворобах і психіатрії, 1923 року здобув ступінь доктора медицини. Кілька років працював у відділенні нервових і психічних хвороб львівської загальної лікарні.

Український період

У 1908–1927 роках, з перервами, Балей викладав логіку, психологію й вступ до філософії в українських гімназіях Тернополя, Перемишля, Львова. Читав лекції в Українському таємному університеті у Львові, був доцентом Українського університету в Кам’янці-Подільському. 1917 року став членом Наукового товариства імені Шевченка.

Рік	Праця
1911	«Про поняття психологічної основи почувань»
1916	«З психольогії творчости Шевченка»
1922	«Нарис психольогії»
1923	«Нарис льогіки»
1925	«Трійця в творчости Шевченка»

Варшава

1928 року Балей очолив кафедру психології виховання Варшавського університету й керував нею до смерті. У 1936–1951 роках також очолював Державний інститут учителів і Педагогічний інститут Спілки польських учителів; під час німецької окупації викладав у підпільних університетах Варшави й Кракова. Польською мовою вийшли його книжки з психології підліткового віку (1931), розвитку дитячої психіки (1935), психології виховання (1938), шляхів самопізнання (1946). 1952 року його обрали членом Польської академії наук.

Помер Степан Балей 13 вересня 1952 року у Варшаві. 2002 року почало виходити зібрання його праць у п’яти томах (семи книгах).

Запитання

Чому Балея називають «львівським Фройдом»?

Він застосовував фройдівські методи до аналізу снів, фантазії й художньої творчості. У праці «З психольогії творчости Шевченка» (1916) розглянув поезію Шевченка крізь призму психоаналізу; згодом так само досліджував Юліуша Словацького. Тому його вважають попередником психоаналітичної літературної критики в Україні й Польщі.

Які підручники написав Степан Балей?

Українською — «Нарис психольогії» (1922) та «Нарис льогіки» (1923), які вважають першими підручниками з цих предметів українською мовою. Польською — праці з психології дозрівання (1931), дитячої психіки (1935), виховання (1938), а також посмертний «Вступ до соціальної психології» (1959).

Див. також

• Глибинна психологія Термін запропонував швейцарський психіатр Ейген Блейлер; 1915 року його підхопив Зигмунд Фрейд.
• Грот Микола Якович Син академіка-філолога Якова Грота; освіту здобув у Петербурзькому університеті (1875).
• «Кобзар» Перший «Кобзар» (1840) містив лише вісім творів, серед них «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тарасова ніч»; видав його коштом Петро Мартос.
• Воля (психологія) Вольові дії відрізняються від мимовільних тим, що усвідомлені й спрямовані на мету.
• Розділ «Психологія» Психічні процеси, напрями психології та її поняття.

Джерела

1. Вєрніков М. Балей Степан Володимирович // Енциклопедія Сучасної України.
2. Львівський Фройд — Степан Балей — Zaxid.net
3. Мойсієнко Я. Соціально-психологічні студії в доробку С. Балея // Studia Interkulturowe. — 2019. — № 12.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.