ГЛИБИННА ПСИХОЛОГІЯ
Глибинна психологія
Глибинна психологія (нім. Tiefenpsychologie) — загальна назва напрямів психології та психотерапії, які пояснюють поведінку й переживання людини передусім несвідомими психічними процесами, що відбуваються «під поверхнею» свідомості.
Коротко
- Термін запропонував швейцарський психіатр Ейген Блейлер; 1915 року його підхопив Зигмунд Фрейд.
- Основні школи — психоаналіз Фрейда, аналітична психологія Юнга, індивідуальна психологія Адлера.
- Ключові поняття — динамічне несвідоме, витіснення, перенесення, вирішальна роль раннього дитинства.
- Критики закидають їй брак емпіричної перевірки; у США 1940–1960-х років панувала его-психологія.
Обмовка, раптово забуте ім’я, сон, який не дає спокою вранці, — для глибинної психології це не дрібниці, а сліди процесів, що відбуваються поза свідомістю. Саме ці процеси, на думку її прихильників, найбільше впливають на те, що людина відчуває й робить.
Походження
Думку про несвідоме висловлювали задовго до психологів: філософи Лейбніц, Шопенгауер, Ніцше, письменники доби романтизму. Але систематично її дослідив Зигмунд Фрейд, і на цьому матеріалі побудував психоаналіз.
Сам термін «глибинна психологія» запропонував швейцарський психіатр Ейген Блейлер. 1915 року його прийняв Фрейд, щоб описати психіку як систему різних «шарів». З 1970-х років так називають ширше коло теорій і терапій, що йдуть від Фрейда, Карла Густава Юнга, П’єра Жане, Вільяма Джеймса.
Основні школи
| Школа | Засновник | Головна рушійна сила психіки |
|---|---|---|
| психоаналіз | Зигмунд Фрейд | сексуальний потяг |
| аналітична психологія | Карл Густав Юнг | невизначена психічна енергія |
| індивідуальна психологія | Альфред Адлер | прагнення до влади |
Окремим напрямом вважають психологію долі Леопольда Сонді з її ідеєю родового несвідомого. Сонді також ставив собі за мету об’єднати розрізнені психологічні школи, хоча сам визнавав це завдання надзвичайно складним.
Спільні принципи
Динамічне несвідоме. На відміну від біхевіоризму й когнітивної психології, глибинна психологія ставить у центр психічного життя несвідоме. За Фрейдом, воно алогічне, суперечливе й позачасове: протилежності там можуть співіснувати.
Витіснення. Психіка захищається від болісних спогадів, витісняючи їх зі свідомості; проте вони продовжують діяти.
Перенесення. Людина несвідомо переносить почуття, пережиті колись, особливо в дитинстві, на іншу особу, наприклад на психотерапевта. Відповідну реакцію терапевта називають контрперенесенням.
Значення раннього дитинства. Усі три головні школи вважають, що досвід дитинства й стосунки з близькими дорослими визначають поведінку та розлади дорослої людини.
Критика
Найчастіше глибинну психологію критикують за наукову необґрунтованість: її теорії важко перевірити експериментально, а уявлення про розвиток дитини виведено заднім числом із тлумачення снів і спогадів дорослих. Усередині самого психоаналізу виникла его-психологія Анни Фрейд, Гайнца Гартмана й Давида Рапапорта. Вона приділяла більше уваги «Я» — сприйняттю, пам’яті, мові, здатності пристосовуватися — і в США з 1940-х до 1960-х років була провідним психоаналітичним напрямом.
Запитання
Чим відрізняються погляди Фрейда, Юнга й Адлера?
Розходяться вони щодо головного потягу. Фрейд найбільшу вагу надавав сексуальному потягу, Юнг говорив про невизначену психічну енергію, а Адлер вважав центральним прагнення до влади й переваги.
Що таке «обмовка за Фрейдом»?
Це помилка в мові, яка, за Фрейдом, видає приховані думки чи бажання мовця. Разом з несвідомим забуванням і випадковими діями з предметами її наводять як приклад впливу несвідомого на поведінку.
Чи визнає глибинну психологію сучасна наука?
Частково. Академічна психологія довго не приймала ідеї несвідомого як окремої сфери психіки, але гештальтпсихологи експериментально підтвердили деякі її положення. Водночас теорії розвитку особистості, виведені з тлумачення снів і спогадів, і далі критикують як погано перевірювані.
Див. також
- Асоціація У суспільному житті — добровільне об’єднання осіб або організацій: товариство, спілка.
- Відчуження (психологія) Належить до захисних механізмів, близьких до ізоляції та дисоціації.
- Гормічна психологія Основи теорії викладено в книзі Мак-Дугалла «Вступ до соціальної психології» (1908).
- Розділ «Психологія» Психічні процеси, напрями психології та її поняття.
Джерела
- Глибинна психологія — Вікіпедія (українська)
- Depth psychology — Wikipedia (англійська)
- Ego psychology — Wikipedia (англійська)
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АҐРЕСИВНІСТЬ Агресивність (від лат. aggressio — напад; у старому правописі аґресивність) — у психології риса особистості, що виявляється в схильності до ворожих дій проти інших людей, тварин чи предметів, а також емоційний стан, у якому людина готова завдати фізичної чи моральної шкоди.
- БАЛЕЙ Балей Степан Володимирович (Стефан Максим; 4 лютого 1885, село Великі Бірки, нині Тернопільська область — 13 вересня 1952, Варшава) — український і польський психолог, педагог і лікар-психіатр, автор першого українського підручника з психології, професор Варшавського університету.
- БІХЕВІОРИЗМ Біхевіоризм (від англ. behavio(u)r — поведінка), або поведінкова психологія, — напрям у психології XX століття, який вважає предметом науки не свідомість, а об’єктивно спостережувану поведінку людей і тварин як відповідь на подразники середовища.
- БІНЕ Біне (Binet) Альфред (8 липня 1857, Ніцца — 18 жовтня 1911, Париж) — французький психолог, один з основоположників експериментальної психології у Франції, разом із Теодором Симоном створив першу практичну шкалу для вимірювання розумового розвитку дітей.