БІНЕ
Біне Альфред
Біне (Binet) Альфред (8 липня 1857, Ніцца — 18 жовтня 1911, Париж) — французький психолог, один з основоположників експериментальної психології у Франції, разом із Теодором Симоном створив першу практичну шкалу для вимірювання розумового розвитку дітей.
Коротко
- Здобув юридичну освіту, потім вивчав медицину й фізіологію; у 1883–1889 роках досліджував гіпноз у клініці Сальпетрієр у Жана-Мартена Шарко.
- З 1894 року до смерті очолював лабораторію фізіологічної психології в Сорбонні, співзаснував журнал «L’Année psychologique».
- 1905 року разом із Теодором Симоном опублікував першу версію тесту інтелекту, 1908 року — повну шкалу з поняттям розумового віку.
- На основі його шкали Льюїс Термен 1916 року створив Стенфорд — Біне, один з найвідоміших тестів XX століття.
1904 року французький уряд створив комісію, яка мала вирішити, як навчати дітей, що не встигають у звичайній школі. Альфред Біне, який увійшов до її складу, запропонував не покладатися на суб’єктивну думку лікаря, а перевіряти кожну дитину однаковим набором завдань. Так з’явилася шкала Біне — Симона, з якої почалася історія тестів інтелекту.
Шлях до психології
Альфредо Бінетті народився 8 липня 1857 року в Ніцці, яка тоді належала Сардинському королівству. 1878 року отримав у Парижі ступінь з права, потім вивчав медицину й фізіологію.
У 1883–1889 роках Біне працював у паризькій лікарні Сальпетрієр під керівництвом невролога Жана-Мартена Шарко й досліджував гіпноз і навіюваність. 1891 року перейшов до лабораторії фізіологічної психології в Сорбонні, а з 1894 року до кінця життя був її директором. Того ж року він став одним із засновників журналу «L’Année psychologique»; українські довідники називають співзасновником Теодюля Рібо.
Діти, пам’ять, навіюваність
Багато ідей Біне виросли зі спостережень за двома доньками, Маргаритою та Алісою. Спостереження за їхнім розвитком вплинули на його погляди на дитячу психологію й природу інтелекту. 1894 року він видав дослідження пам’яті шахістів, які грали наосліп. 1899 року приєднався до Вільного товариства з психологічного вивчення дитини, яке після його смерті назвали Товариством Альфреда Біне.
Шкала Біне — Симона
| Рік | Етап |
|---|---|
| 1905 | попередня версія тесту разом із Теодором Симоном |
| 1908 | повна шкала з нормами для кожного віку й поняттям розумового віку |
| 1911 | незначна переробка незадовго до смерті |
| 1916 | Льюїс Термен публікує в США Стенфордську версію |
Шкала 1908 року вперше впорядкувала завдання за віковими нормами, що й дало змогу говорити про розумовий вік. Біне й Симон підкреслювали, що інтелект розвивається в різних дітей з різною швидкістю й залежить від середовища, тож результат тесту не є вродженою й незмінною межею можливостей.
Біне помер 18 жовтня 1911 року в Парижі й похований на кладовищі Монпарнас. Він був одружений з Лорою Бальбіані. 1984 року журнал «Science 84» включив шкалу Біне — Симона до найважливіших наукових досягнень століття.
Запитання
Що таке розумовий вік за Біне?
Біне й Симон підібрали завдання, які виконує більшість дітей певного віку. Якщо дитина розв’язує завдання, типові для восьмирічних, її розумовий вік — вісім років, незалежно від того, скільки їй насправді.
Чи вважав Біне інтелект незмінною величиною?
Ні. Біне і Симон наголошували, що інтелект різноманітний, розвивається з різною швидкістю й залежить від середовища, а не лише від спадковості. Свій тест вони створювали, щоб вчасно помітити дітей, яким потрібна особлива допомога в навчанні.
Навіщо Біне досліджував шахістів?
1894 року він опублікував дослідження про шахістів, які грали наосліп, не дивлячись на дошку. На цьому матеріалі він вивчав, як працює пам’ять.
Див. також
- Генетична психологія Слово «генетична» тут означає «пов’язана з походженням», а не зі спадковістю; спадковість психічних рис вивчає інша галузь — психогенетика.
- Гештальтпсихологія Початком школи вважають 1912 рік, коли Макс Вертгеймер опублікував досліди з уявним рухом (фі-феномен).
- Розділ «Психологія» Психічні процеси, напрями психології та її поняття.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАЙ Абай Кунанбаєв (каз. Абай Құнанбайұлы, справжнє ім’я Ібрагім; 10 серпня 1845 — 6 липня 1904) — казахський поет, мислитель, композитор і перекладач, якого вважають основоположником сучасної казахської писемної літератури.
- АБАКЕЛІЯ Абакелія Тамара Григорівна (груз. თამარ აბაკელია; 1905, Хоні — 14 травня 1953, Тбілісі) — грузинська скульпторка, графікиня й театральна художниця, авторка пам’ятника Лесі Українці в Сурамі та ілюстрацій до українського видання «Витязя в тигровій шкурі».
- АБАЛКІН Абалкін Леонід Іванович (5 травня 1930, Москва — 2 травня 2011, Москва) — радянський і російський економіст, академік АН СРСР (1987), заступник голови Ради міністрів СРСР і голова Державної комісії з економічної реформи (1989–1991), директор Інституту економіки АН СРСР/РАН.
- АБАШЕЛІ Абашелі Олександр (Александре) Віссаріонович (справжнє прізвище Чочія; 15 (27) серпня 1884, село Сасочіо, нині Абашиспірі, Грузія — 29 вересня 1954, Тбілісі) — грузинський поет, прозаїк і перекладач.