АҐРЕСИВНІСТЬ
Агресивність
Агресивність (від лат. aggressio — напад; у старому правописі аґресивність) — у психології риса особистості, що виявляється в схильності до ворожих дій проти інших людей, тварин чи предметів, а також емоційний стан, у якому людина готова завдати фізичної чи моральної шкоди.
Коротко
- Агресія — конкретна дія, агресивність — стійка готовність до таких дій.
- Розрізняють реактивну (емоційну, у відповідь на провокацію) та інструментальну (цілеспрямовану) агресію, фізичну, вербальну й непряму.
- Пояснення варіюють від інстинкту (Фрейд, Лоренц) до реакції на фрустрацію (Доллард, 1939) та навченої поведінки.
- У сильному афекті людина може частково або повністю втратити самоконтроль.
Дитина, у якої відібрали іграшку, кричить і б’ється; водій, якого підрізали, сигналить і лається; хижак захищає свою територію. Усе це приклади агресії. Психологи, однак, відрізняють окремий вчинок від схильності до таких вчинків, яку й називають агресивністю.
Риса і стан
Як риса характеру агресивність означає стійко вороже ставлення до людей і світу. Особливо показовими вважають дії, які не мають об’єктивних підстав: їх не можна виправдати ні обставинами, ні потребою самооборони чи захисту інших.
Як стан агресивність супроводжується гнівом, злістю, імпульсивністю, бажанням завдати болю. У сильному афекті людина може втратити контроль над собою.
Види агресії
| Ознака | Види |
|---|---|
| Мотив | реактивна (емоційна, ворожа) — у відповідь на провокацію; інструментальна — засіб досягти мети |
| Форма | фізична, вербальна, невербальна |
| Спрямованість | пряма, непряма (чутки, маніпуляції, приховане цькування) |
| Активність | активна, пасивна |
Окремо говорять про автоагресію — спрямовану на самого себе.
Як її пояснюють
Психологічне значення слова — ворожа чи руйнівна поведінка — порівняно молоде. Альфред Адлер писав про «агресивний потяг» 1908 року, в англійській мові такий ужиток фіксують з перекладу Фрейда 1912 року, а фахівці з виховання дітей стали говорити саме про агресію, а не про гнів, з 1930-х.
Інстинкт. Зигмунд Фрейд пов’язував агресію з «інстинктом смерті», енергія якого, за його уявленням, накопичується й шукає виходу назовні. Етолог Конрад Лоренц, вивчаючи тварин, розглядав агресію як вроджену готовність боротися за територію, ресурси й партнера.
Фрустрація. 1939 року група дослідників на чолі з Джоном Доллардом висунула гіпотезу, що агресія — відповідь на перешкоду на шляху до мети. Леонард Берковіц пізніше розширив її: агресивні тенденції породжують будь-які неприємні події та переживання.
Навчання. Інші підходи наголошують на соціальному навчанні: людина переймає агресивні зразки, які бачить довкола, і закріплює ті, що «окупаються».
Біологічні чинники
На агресивність впливають спадковість (це показують дослідження близнюків), статеві гормони та робота лімбічної системи мозку. У чоловіків фізична агресія в середньому трапляється частіше; щодо непрямої, «стосункової» агресії стійких статевих відмінностей міжнародні дослідження не виявили. Алкоголь підвищує ймовірність агресивної поведінки.
У тваринному світі агресія виконує корисні функції: допомагає утримати територію, корм, партнера, захистити потомство, вибудувати ієрархію в групі.
Запитання
Агресія і агресивність — це одне й те саме?
Ні. Агресія — це поведінка, конкретний вчинок, спрямований на те, щоб завдати шкоди. Агресивність — риса характеру або стан, що підвищує ймовірність таких вчинків. Людина з низькою агресивністю теж може відповісти агресією на загрозу, наприклад у самообороні.
Чи вроджена агресивність?
Однозначної відповіді наука не дає. Дослідження близнюків указують на внесок спадковості, на поведінку впливають гормони й робота лімбічної системи мозку. Водночас багато чого залежить від середовища: діти, які ростуть серед насильства чи війни, раніше й сильніше виявляють агресію.
Що таке теорія фрустрації — агресії?
Її 1939 року запропонували Джон Доллард і співавтори: агресія виникає, коли щось заважає людині досягти бажаної мети. Пізніше Леонард Берковіц уточнив, що агресію викликає не сама фрустрація, а будь-які неприємні переживання.
Див. також
- Блейлер Ейген (Ойген) У 1898–1927 роках очолював університетську психіатричну клініку Бурґгельцлі в Цюриху.
- Біхевіоризм Програму напряму виклав Джон Вотсон у статті «Психологія з погляду біхевіориста» (1913).
- Глибинна психологія Термін запропонував швейцарський психіатр Ейген Блейлер; 1915 року його підхопив Зигмунд Фрейд.
- Воля (психологія) Вольові дії відрізняються від мимовільних тим, що усвідомлені й спрямовані на мету.
- Розділ «Психологія» Психічні процеси, напрями психології та її поняття.
Джерела
- Агресія — Вікіпедія (українська)
- Aggression — Wikipedia (англійська)
- Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. — Харків : Прапор, 2007.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБОРТ Аборт (лат. abortus — викидень) — переривання вагітності до того строку, коли плід може вижити поза організмом матері; буває мимовільним (викидень) і штучним, тобто викликаним медикаментами чи хірургічним втручанням.
- АНЕУПЛОЇДІЯ Анеуплоїдія, або гетероплоїдія, — зміна кількості хромосом у клітині на одну чи кілька окремих хромосом, через яку їхнє число стає некратним гаплоїдному (одинарному) набору.
- АНТИМЕТАБОЛІТИ Антиметаболіти (від анти… і метаболіти) — сполуки, близькі за хімічною будовою до природних продуктів обміну речовин, які займають їхнє місце в біохімічних реакціях і через це гальмують або порушують обмін.
- АСПІРАЦІЯ Аспірація (від лат. aspiratio — дихання, подув) — багатозначний термін: у медицині це потрапляння сторонніх речовин у дихальні шляхи або відсмоктування вмісту з порожнин тіла, у фонетиці — придих, у техніці — відсмоктування запиленого чи загазованого повітря.