ГРОТ
Грот Микола Якович
Грот Микола Якович (18 (30) квітня 1852, Гельсінгфорс, нині Гельсінкі — 23 травня (4 червня) 1899, Кочеток на Харківщині) — філософ і психолог, професор Ніжинського історико-філологічного інституту, Новоросійського та Московського університетів, засновник журналу «Вопросы философии и психологии».
Коротко
- Син академіка-філолога Якова Грота; освіту здобув у Петербурзькому університеті (1875).
- Майже десять років викладав в Україні: у Ніжині з 1876-го, в Одесі з 1883 року.
- Від 1888 року голова Московського психологічного товариства, від 1889-го — редактор першого в Росії філософського журналу.
- Еволюціонував від позитивізму до власної метафізики, яку називав монодуалізмом.
У 1876 році до Ніжина приїхав 24-річний викладач із Петербурга, син відомого академіка. Ніжинський історико-філологічний інститут був невеликим провінційним закладом, але саме тут Микола Грот написав обидві свої дисертації й сформувався як учений, який згодом очолив філософське життя Москви.
Родина й освіта
Микола Грот народився 18 (30) квітня 1852 року в Гельсінгфорсі, нинішньому Гельсінкі, у сім’ї філолога, академіка Якова Грота. Мати, письменниця Наталія Семенова, була сестрою географа Петра Семенова-Тян-Шанського.
1875 року Грот закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету. За конкурсну працю про критику Платона й піфагорійців в «Метафізиці» Аристотеля отримав золоту медаль. Після річного стажування в Німеччині почав викладати.
Ніжин і Одеса
У Ніжинському інституті Грот читав психологію, логіку й історію філософії. Тут він захистив магістерську дисертацію «Психологія почувань в її історії та головних основах» (1880) і докторську «До питання про реформу логіки» (1882). Статті вченого друкував і французький «Філософський огляд» Теодюля Рібо.
У 1883–1886 роках Грот завідував кафедрою філософії Новоросійського університету в Одесі. На цей час припадає книжка «Джордано Бруно і пантеїзм» (1885).
Москва
1886 року Грот перейшов до Московського університету, де працював до кінця життя. З 1888 року він очолював Московське психологічне товариство, а 1889 року заснував журнал «Вопросы философии и психологии» — перше в Росії регулярне видання такого профілю. Редагував його до 1896 року. Журнал виходив до 1918 року й об’єднав на своїх сторінках найпомітніших мислителів доби.
Погляди
На початку Грот, під впливом Костянтина Кавеліна, тяжів до позитивізму й розглядав психологію як природничу науку. Ранні праці позначені впливом рефлекторної теорії Івана Сєченова. Згодом він відійшов від позитивізму й будував метафізику на основі даних науки, називаючи свою систему монодуалізмом.
Грот цікавився також соціологією, яку вважав близькою до психології, і питаннями етики. Він одним із перших у Росії написав про моральні ідеали Фрідріха Ніцше й Лева Толстого.
Помер Грот 23 травня (4 червня) 1899 року, у 47 років, у Кочетку на Харківщині, дорогою до Харкова, де мав викладати в університеті.
Запитання
Що Грот зробив для психології як науки?
Він зробив її предметом наукового обговорення в Росії: очолив Московське психологічне товариство, засідання якого збирали провідних філософів і психологів, і заснував журнал, де друкувалися найпомітніші праці доби. Власні дослідження присвятив психології почуттів.
Як Грот пов’язаний з Україною?
Свою академічну кар’єру він почав у Ніжині, де викладав психологію, логіку й історію філософії в Історико-філологічному інституті князя Безбородька. Там захистив магістерську й докторську дисертації. Потім очолював кафедру філософії Новоросійського університету в Одесі. Помер на Харківщині, коли їхав викладати до Харківського університету.
Див. також
- Гормічна психологія Основи теорії викладено в книзі Мак-Дугалла «Вступ до соціальної психології» (1908).
- Семковський Семен Юлійович Колишній меншовик, двоюрідний брат Льва Троцького; 1907–1917 жив в еміграції у Відні.
- Розділ «Психологія» Психічні процеси, напрями психології та її поняття.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АЛЬБЕРТ ВЕЛИКИЙ Альберт Великий (лат. Albertus Magnus, також Альберт Кельнський; близько 1200 — 15 листопада 1280, Кельн) — німецький філософ, теолог і природознавець, чернець-домініканець, учитель Томи Аквінського; католицький святий і Учитель Церкви.
- КЛАСИФІКАЦІЯ Класифікація (від лат. classis — розряд, клас, і facio — роблю) — багатоступеневий, послідовний поділ обсягу поняття або множини предметів на групи (класи) за певними ознаками, у результаті якого виникає система підпорядкованих понять.
- ВІДЧУЖЕННЯ Відчуження в психології — механізм психологічного захисту, за якого травматичні переживання та пов’язані з ними частини досвіду ізолюються у свідомості й перестають сприйматися як свої.
- ВИКЛЮЧЕНОГО ТРЕТЬОГО ЗАКОН Закон виключеного третього (лат. tertium non datur — «третього не дано») — один з основних законів класичної логіки, згідно з яким із двох суперечних висловлювань — «A» і «не A» — одне обов’язково істинне.