КЛАСИФІКАЦІЯ
Класифікація
Класифікація (від лат. classis — розряд, клас, і facio — роблю) — багатоступеневий, послідовний поділ обсягу поняття або множини предметів на групи (класи) за певними ознаками, у результаті якого виникає система підпорядкованих понять.
Коротко
- В основі лежить логічна операція поділу поняття: ділене поняття — рід, члени поділу — його види.
- Правильний поділ співмірний, ведеться за однією підставою, його члени взаємно виключаються, а сам він неперервний.
- Природні класифікації спираються на істотні ознаки (періодична система елементів), штучні — на зручні для пошуку (абетковий покажчик).
- Класифікація — одна з основ науки: систематика організмів, класифікації кліматів, ґрунтів, хвороб, бібліотечні схеми.
Студентів можна поділити на денних, вечірніх і заочних, а можна — на відмінників і решту. Обидва поділи правильні, але кожен відповідає на своє питання. Класифікація починається з вибору ознаки, за якою ділитимуть, — і від цього вибору залежить, наскільки корисною вона виявиться.
Логічна основа
У логіці класифікація спирається на операцію поділу поняття, тобто розкриття його обсягу. Структура поділу містить три елементи:
- ділене поняття — те, чий обсяг розбивають (рід);
- члени поділу — видові поняття, що утворюються;
- підстава поділу — ознака, за якою виділяють види.
Якщо види знову ділити на підвиди, а ті — далі, утворюється ієрархія підпорядкованих понять. Саме така розгалужена й закріплена система і є класифікацією. На кожному ступені підстава може бути іншою.
Правила поділу
| Правило | Зміст | Помилка при порушенні |
|---|---|---|
| Співмірність | сума обсягів членів поділу дорівнює обсягу діленого поняття | надто вузький або надто широкий поділ |
| Одна підстава | на одному ступені ділять лише за однією ознакою | підміна підстави, перехресний поділ |
| Взаємовиключність | члени поділу не перетинаються, кожен предмет потрапляє лише в один клас | предмет належить до кількох класів |
| Неперервність | від роду переходять до найближчих видів | стрибок у поділі |
Друге й третє правила пов’язані: якщо змішати дві підстави, класи неминуче почнуть перетинатися.
Природні й штучні класифікації
Природна класифікація будується за істотними ознаками й відбиває внутрішні зв’язки предметів, тому з неї можна виводити нові знання. Класичний приклад — періодична система хімічних елементів Дмитра Менделєєва: за місцем у таблиці вдалося передбачити властивості ще не відкритих елементів.
Штучна класифікація використовує зовнішні, але зручні ознаки й служить переважно для пошуку та впорядкування: абетковий каталог, сортування книжок за форматом. Система рослин Карла Ліннея за будовою квітки теж вважалася штучною, хоча для свого часу була великим кроком.
Де застосовують
Класифікації пронизують науку й практику: біологічна систематика, класифікація кліматів Кеппена, міжнародні класифікації хвороб, бібліотечні схеми на кшталт десяткової класифікації Дьюї та УДК, класифікатори видів економічної діяльності. У статистиці й машинному навчанні класифікацією називають ще й віднесення нового об’єкта до одного з уже наявних класів — наприклад, визначення, чи є лист спамом.
Запитання
Чим класифікація відрізняється від простого поділу?
Поділ — одноразова операція: обсяг поняття розбивають на види за одною ознакою. Класифікація — розгалужена, багаторівнева система поділів, де види знову діляться на підвиди, часто за іншими підставами, і результат закріплюється як стійка схема для науки чи практики.
Що таке дихотомічний поділ?
Це поділ на два суперечні поняття: A і не-A, наприклад «метали» і «неметали». Він завжди співмірний і члени його виключають один одного, але другий клас часто виходить невизначеним і його доводиться ділити далі.
Що таке «стрибок у поділі»?
Це помилка, коли між родом і видами пропускають проміжний рівень. Наприклад, якщо поділити хребетних одразу на «собак, котів, птахів і риб», то поряд опиняться поняття різних рівнів: окремі ссавці й цілі класи.
Див. також
- Виключеного третього закон Формула в логіці висловлювань: A ∨ ¬A («A або не A»).
- Альберт Великий Узявся пояснити Західній Європі всю спадщину Аристотеля разом з арабськими коментарями.
- Розділ «Логіка» Усі статті підрозділу «Логіка».
Джерела
- Класифікація — Вікіпедія (українська)
- Поняття — Вікіпедія (українська), розділ «Поділ понять»
- Дихотомія — Вікіпедія (українська)
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- ГРОТ Грот Микола Якович (18 (30) квітня 1852, Гельсінгфорс, нині Гельсінкі — 23 травня (4 червня) 1899, Кочеток на Харківщині) — філософ і психолог, професор Ніжинського історико-філологічного інституту, Новоросійського та Московського університетів, засновник журналу «Вопросы философии и психологии».
- СЕМКОВСЬКИЙ Семковський (Семківський) Семен Юлійович (справжнє прізвище Бронштейн; 4 (16) березня 1882, Могильов — 18 березня 1937) — філософ і соціолог, дійсний член ВУАН (1929), професор харківських вишів; репресований і розстріляний, посмертно реабілітований.