КРИМ
Крим (Автономна Республіка Крим)
Автономна Республіка Крим — автономна адміністративно-територіальна одиниця на півдні України, на більшій частині Кримського півострова, зі столицею в Сімферополі; з 2014 року тимчасово окупована Російською Федерацією.
Коротко
- Півострів омивають Чорне й Азовське моря; з материком його з’єднують Перекопський перешийок і Арабатська стрілка.
- Окремою одиницею поза автономією є місто зі спеціальним статусом Севастополь.
- Корінні народи Криму — кримські татари, караїми, кримчаки; 18 травня 1944 року радянська влада депортувала кримських татар у Середню Азію.
- Після вторгнення російських військ у лютому — березні 2014 року Росія анексувала півострів; ООН, Україна та більшість держав цю анексію не визнають.
Кримський півострів висить над Чорним морем на вузькій ниточці Перекопу. На півночі він рівний, як степ Херсонщини, на півдні раптом піднімається горами, за якими лежить тепле узбережжя з кипарисами й виноградниками. Таке поєднання степу, гір і моря на невеликій площі зробило Крим ласим шматком для всіх держав, що з’являлися в Причорномор’ї.
Географія
Автономна Республіка Крим займає більшу частину півострова. На заході й півдні її омиває Чорне море, на сході — Азовське. Західний край півострова утворює Тарханкут, східний — Керченський півострів. До автономії не входять Севастополь, що має окремий статус, і північна частина Арабатської стрілки, яка належить до Херсонської області.
Рельєф. Близько трьох чвертей території займає Кримський степ. На півдні тягнуться три пасма Кримських гір від Севастополя до Феодосії. Найвища вершина — Роман-Кош (1545 м) на Бабуган-яйлі. Плоскі вершини Головного пасма звуться яйлами.
Води. Річки маловодні: Салгир, Альма, Кача, Бельбек, Чорна. На півночі багато солоних озер — Сакське, Актаське, Сиваш. Головним джерелом прісної води для степового Криму був Північно-Кримський канал, що бере воду з Дніпра.
Клімат на більшій частині степовий, на Південному березі — близький до субтропічного середземноморського типу.
Народи Криму
Півострів знав кіммерійців, таврів, скіфів, грецькі колонії, римлян, готів, Візантію, Київську Русь, генуезців. З середини XV століття тут існувало Кримське ханство, з 1470-х років — під зверхністю Османської імперії. 1783 року Російська імперія анексувала Крим.
Корінні народи півострова — кримські татари, караїми й кримчаки. 18 травня 1944 року радянська влада звинуватила кримських татар у колабораціонізмі й депортувала весь народ до Середньої Азії; десятки тисяч людей загинули в дорозі й у перші роки на засланні. Повертатися на батьківщину вони змогли масово лише з кінця 1980-х років. Верховна Рада України 2015 року визнала депортацію геноцидом кримськотатарського народу.
За переписом 2001 року в автономії найбільшими групами були росіяни, українці й кримські татари.
Статус
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1921 | утворено Кримську АРСР у складі РРФСР |
| 1945 | автономію ліквідовано, створено Кримську область |
| 1954 | область передано до складу УРСР |
| 1991 | відновлено Кримську АРСР у складі УРСР |
| 1998 | ухвалено Конституцію Автономної Республіки Крим |
| 2014 | окупація та анексія Росією |
Окупація
У лютому — березні 2014 року російські війська захопили півострів. Після незаконного «референдуму» 16 березня Росія оголосила Крим своєю територією. Україна, ООН і більшість держав світу визнають Крим тимчасово окупованою територією України. У справах півострова діє Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, що працює на підконтрольній території. Під час окупації фіксують переслідування кримських татар, українців і всіх незгодних, а сам півострів Росія використовує як плацдарм війни проти України.
Запитання
Чому Крим називають тимчасово окупованою територією?
У лютому 2014 року російські військові без розпізнавальних знаків захопили адміністративні будівлі й аеропорти півострова. 16 березня провели «референдум», не передбачений законодавством України, а 18 березня Росія оголосила про включення Криму до свого складу. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року підтвердила територіальну цілісність України. Український закон визначає Крим і Севастополь як тимчасово окуповані території.
Як Крим опинився у складі Української РСР?
19 лютого 1954 року Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР. Офіційно рішення пояснювали територіальною близькістю, економічними зв’язками та спільністю господарства, зокрема залежністю півострова від водопостачання з Дніпра.
Див. також
- Миколаївська область Площа — близько 24,6 тис. км², населення — 1,09 млн осіб (оцінка Держстату на 1 січня 2022 року).
- Єльцин Борис Миколайович Інженер-будівельник, у 1976–1985 роках — перший секретар Свердловського обкому КПРС, у 1985–1987 — очільник Московського міськкому.
- Баранячі лоби Форма рельєфу льодовикового руйнування (екзараційна), а не нагромадження.
- Розділ «Крим» Усі статті підрозділу «Крим».
Джерела
- Автономна Республіка Крим — Вікіпедія (українська)
- Wikidata: Q756294
- Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 68/262 «Територіальна цілісність України» (27 березня 2014).
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.
- БІБЕРОВИЧЕВА Біберовичева Іванна Антонівна (з дому Коралевич, сценічне ім’я до 1879 року — Ляновська; 30 грудня 1858, село Фалиш, тепер Стрийський район Львівської області — 7 вересня 1937, Коломия) — українська драматична акторка галицької сцени.
- БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА Білогрудівська культура — археологічна культура пізньої бронзової доби в лісостепу Правобережної України, що існувала приблизно у XIII–X століттях до н. е. й дала початок чорноліській культурі.
- ДЕДЮЛІН Дедюлін Олександр Васильович (3 (15) серпня 1866, Срібне, нині Чернігівська область — 16 жовтня 1924, Харків) — український мікробіолог-епізоотолог, професор Харківського ветеринарного інституту, один з організаторів ветеринарної служби в Україні.