Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

ЄЛЬЦИН

Єльцин Борис Миколайович

Єльцин Борис Миколайович (1 лютого 1931, село Бутка, нині Свердловська область — 23 квітня 2007, Москва) — російський партійний і державний діяч, голова Верховної Ради РРФСР (1990–1991), перший президент Російської Федерації (1991–1999).

Розділ: Політичні діячі Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Інженер-будівельник, у 1976–1985 роках — перший секретар Свердловського обкому КПРС, у 1985–1987 — очільник Московського міськкому.
  • 12 червня 1991 року обраний президентом РРФСР; у серпні того ж року очолив опір путчу ГКЧП.
  • У грудні 1991 року разом з Леонідом Кравчуком і Станіславом Шушкевичем підписав Біловезькі угоди про припинення існування СРСР.
  • Його президентство позначили шокові реформи, розстріл парламенту 1993 року, війна в Чечні й дефолт 1998-го; 31 грудня 1999 року передав владу Володимиру Путіну.

19 серпня 1991 року Борис Єльцин виліз на танк біля будинку Верховної Ради РРФСР у Москві й зачитав звернення проти заколотників, які усунули Михайла Горбачова. Через чотири місяці Радянського Союзу вже не існувало, і Єльцин став одним з тих, хто підписав документ про його розпуск.

Будівельник і партійний секретар

Єльцин народився 1 лютого 1931 року в селянській родині в селі Бутка на Уралі, дитинство провів у Березниках. 1955 року закінчив будівельний факультет Уральського політехнічного інституту, працював на будовах тресту «Уралтяжтрубстрой», з 1966 року очолював Свердловський домобудівний комбінат. Членом КПРС став 1961 року.

З 1968 року він на партійній роботі у Свердловському обкомі, а з листопада 1976 до квітня 1985 року був його першим секретарем.

Москва і розрив з Горбачовим

1985 року Єльцина перевели до Москви: спершу завідувачем відділу будівництва ЦК, потім секретарем ЦК, а з грудня 1985 року — першим секретарем Московського міськкому КПРС. З 1986 року він був кандидатом у члени Політбюро.

Восени 1987 року Єльцин публічно розкритикував повільність перебудови й керівництво партії. Його зняли з посади в Москві, а 1988-го вивели з Політбюро. Опала зробила його популярним: 1989 року на виборах народних депутатів СРСР він отримав у московському окрузі майже 90 % голосів.

Президент Росії

29 травня 1990 року Єльцина обрали головою Верховної Ради РРФСР, а 12 червня 1991 року — президентом республіки на перших прямих виборах. Після провалу серпневого путчу він заборонив діяльність КПРС на території Росії. 8 грудня 1991 року в Біловезькій пущі Єльцин, Леонід Кравчук і Станіслав Шушкевич констатували, що СРСР припиняє існування, і створили Співдружність Незалежних Держав.

Перші роки нової Росії були важкими:

  • лібералізація цін і приватизація 1992 року супроводжувалися гіперінфляцією та різким зубожінням;
  • конфлікт з парламентом у вересні — жовтні 1993 року закінчився обстрілом Білого дому й новою Конституцією;
  • у грудні 1994 року почалася війна в Чечні, що забрала десятки тисяч життів;
  • 1996 року Єльцин переміг на виборах Геннадія Зюганова, хоча вибори супроводжували звинувачення в зловживаннях;
  • у серпні 1998 року держава оголосила дефолт.

Відставка й смерть

Єльцин тяжко хворів на серце, 1996 року переніс шунтування. 31 грудня 1999 року він несподівано достроково склав повноваження і призначив виконувачем обов’язків президента прем’єр-міністра Володимира Путіна. Помер 23 квітня 2007 року в Москві, похований на Новодівочому цвинтарі.

Запитання

Які документи Єльцин підписав з Україною?

Договір між РРФСР і УРСР від 19 листопада 1990 року, де сторони визнали територіальну цілісність одна одної; Біловезькі угоди 8 грудня 1991 року; Будапештський меморандум 5 грудня 1994 року про гарантії безпеки Україні в обмін на відмову від ядерної зброї; Договір про дружбу, співробітництво і партнерство, підписаний у Києві 31 травня 1997 року. Росія порушила ці зобов’язання 2014 року, коли анексувала Крим і розпочала війну на Донбасі.

Що сталося в Москві в жовтні 1993 року?

У вересні 1993 року Єльцин указом розпустив З’їзд народних депутатів і Верховну Раду, хоча Конституція такого права не давала. Парламент відмовився підкоритися, у Москві почалися збройні сутички, і 4 жовтня танки обстріляли Білий дім, де засідали депутати. Загинули понад 150 людей. У грудні на референдумі ухвалили нову Конституцію з широкими президентськими повноваженнями.

Див. також

Джерела

  1. Єльцин Борис Миколайович — Вікіпедія (українська)
  2. Wikidata: Q34453

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику