АВТОКРАТІЯ
Автократія
Автократія (від грец. αὐτός — сам і κράτος — влада), або самодержавство, — форма правління, за якої вся повнота державної влади зосереджена в руках однієї особи, не обмеженої законом, виборними органами чи незалежним судом.
Коротко
- Правитель сам є джерелом законів і не підзвітний ні парламенту, ні виборцям.
- Представницькі органи відсутні або мають декоративний характер.
- Історичні форми — деспотії Стародавнього Сходу, Римська і Візантійська імперії, абсолютні монархії.
- Сучасна політологія розрізняє авторитарні й тоталітарні автократії.
Грецьке слово «автократор» спершу означало просто командувача з повною владою. У Візантії так титулували імператора, а в Московській державі цей титул переклали як «самодержець». Звідти в політичну мову й прийшли два синоніми: автократія та самодержавство.
Ознаки
Автократією називають режим, у якому верховна законодавча, виконавча й судова влада належить одній особі. Для нього характерні:
- відсутність представницьких органів або їхня формальність;
- неможливість легально змінити правителя чи обмежити його рішення;
- жорстка централізація: місцеві органи лише виконують волю центру;
- залежність суду, армії й поліції від особистої волі правителя.
Населення, зокрема й заможні верстви, прямої участі в управлінні не бере або бере її лише на папері.
Опорою такої влади зазвичай є силові структури, лояльна правителю еліта й контроль над інформацією. Своє право на владу автократи обґрунтовують по-різному: божественним походженням у монархіях, ідеологією, культом вождя або обіцянкою порядку й стабільності.
Різновиди
За способом приходу до влади розрізняють три типи:
| Тип | Як виникає | Приклад |
|---|---|---|
| спадкова | влада передається в межах династії | абсолютна монархія |
| легальна | правитель отримує необмежені повноваження внаслідок виборів чи рішення органу влади | персоналістські президентські режими |
| нелегальна | влада захоплена силою | військовий переворот, хунта |
За обсягом втручання в життя суспільства автократії поділяють на авторитарні, де держава контролює передусім політику, залишаючи певну свободу економіці й приватному життю, і тоталітарні, де влада прагне керувати всіма сферами, від виробництва до мистецтва, та вимагає демонстративної підтримки.
В історії
До автократій традиційно відносять деспотії Стародавнього Сходу, Римську імперію доби принципату й домінату, Візантію, абсолютні монархії Європи Нового часу. Самодержавство Російської імперії законодавчо закріплювало необмеженість влади монарха аж до 1905 року. У XX столітті одноосібні та партійні диктатури — фашистська Італія, нацистська Німеччина, СРСР — стали прикладами тоталітарного правління.
Сучасні дослідження
Дослідницький проєкт V-Dem (Гетеборзький університет) у своїй класифікації режимів розрізняє «закриті» автократії без реальних виборів і «виборчі», де голосування відбувається, але без чесної конкуренції. За його щорічними звітами, у 2020-х роках більшість населення світу жила за автократичних режимів, і ця частка зростала.
Запитання
Чим автократія відрізняється від диктатури?
Поняття близькі. Автократія — ширша категорія: так називають будь-яке одноосібне правління, зокрема спадкове монарше. Диктатурою зазвичай називають автократію, встановлену силою чи в обхід закону, часто з опорою на армію або партію.
Чи може автократ прийти до влади через вибори?
Так. Політологи описують випадки, коли обраний лідер поступово підпорядковує собі суди, парламент і медіа, а вибори зберігаються лише як формальність. Таку модель називають виборчою, або електоральною, автократією.
Чи завжди автократія — монархія?
Ні. Абсолютна монархія — один із видів автократії, але одноосібна влада буває й у республіках, де глава держави формально обирається.
Див. також
- Розділ «Держава, політика та право» Державний устрій, галузі права, кодекси, міжнародні договори й конвенції.
Джерела
- Автократія — Вікіпедія (українська)
- Бацак К. Ю. Автократія // Енциклопедія історії України. — Т. 1. — Київ: Наукова думка, 2003.
- Пазенок В. Автократія // Політична енциклопедія. — Київ: Парламентське видавництво, 2011.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- КОНФЕРЕНЦІЯ ПО РОЗЗБРОЄННЮ Конференція з роззброєння (англ. Conference on Disarmament, КР) — єдиний постійний багатосторонній переговорний форум світової спільноти з питань контролю над озброєннями та роззброєння, що засідає в Палаці Націй у Женеві.
- ЄЛЬЦИН Єльцин Борис Миколайович (1 лютого 1931, село Бутка, нині Свердловська область — 23 квітня 2007, Москва) — російський партійний і державний діяч, голова Верховної Ради РРФСР (1990–1991), перший президент Російської Федерації (1991–1999).
- ЖДАНОВ Жданов Андрій Олександрович (14 (26) лютого 1896, Маріуполь — 31 серпня 1948, Валдай) — радянський партійний і державний діяч, секретар ЦК ВКП(б) у 1934–1948 роках, член Політбюро, керівник Ленінградської партійної організації, ініціатор повоєнної ідеологічної кампанії проти діячів культури, відомої як «ждановщина».