Баранячі лоби

Коротко

• Форма рельєфу льодовикового руйнування (екзараційна), а не нагромадження.
• Розміри — від кількох метрів до сотень метрів завдовжки, висота до 50 м.
• За асиметрією схилів можна визначити, звідки рухався давній льодовик.
• Термін увів 1786 року швейцарський натураліст Орас-Бенедикт де Соссюр.

На узбережжях Швеції та Фінляндії граніт часто виходить на поверхню низькими округлими горбами, ніби гладенькими спинами тварин, що лежать в одному напрямку. Це сліди останнього зледеніння. Геоморфологи називають такі скелі баранячими лобами.

Як вони утворюються

Льодовик, що сповзає по скельному ложу, працює одночасно як наждак і як лом.

• Пологий схил звернений назустріч рухові льоду. Тут вмерзлі в підошву льодовика уламки шліфують породу, залишаючи паралельні подряпини й борозни — льодовикові штрихи.
• Крутий схил лежить «у тіні» скелі. Тала вода просочується в тріщини, замерзає, і лід, рухаючись далі, виламує з породи цілі брили.

Дослідження показують, що виламування з підвітряного боку руйнує скелю сильніше, ніж шліфування з навітряного. Тому крутий схил такий нерівний і ступінчастий.

Розміри й різновиди

Баранячі лоби бувають від кількох метрів до кількох сотень метрів завдовжки й до 50 метрів заввишки. Довша вісь витягнута вздовж напрямку руху льоду. Поля дрібних баранячих лобів називають кучерявими скелями. Значно більші скелі такого типу у Швеції мають власну назву — flyggberg. Обточені скелі без крутого виламаного схилу англомовні геологи звуть «китовими спинами».

Назва

Термін roches moutonnées 1786 року запропонував швейцарський дослідник Альп Орас-Бенедикт де Соссюр. Він порівняв скелі не з вівцями, а з модними тоді перуками, локони яких укладали за допомогою баранячого жиру. Українська калька «баранячі лоби» цю гру слів втратила.

Значення для науки

Асиметрія баранячих лобів — простий і надійний покажчик: за нею встановлюють, у якому напрямку рухалися давні льодовикові покриви. Тому їх картують разом зі штрихами, озами й друмлінами, відновлюючи історію зледенінь Північної Європи та Північної Америки.

Запитання

Чи є баранячі лоби в Україні?

Великих полів баранячих лобів, як у Скандинавії, в Україні немає. Материковий льодовик дніпровського зледеніння заходив сюди, але рухався переважно рівнинами з пухкими відкладами. Сліди давніх гірських льодовиків — кари й морени — збереглися у високогір’ї Українських Карпат, зокрема на Чорногорі.

Чим баранячі лоби відрізняються від друмлінів?

Баранячий лоб — це корінна скеля, з якої лід зняв частину породи. Друмлін — пагорб, складений мореною, тобто матеріалом, який лід приніс і відклав. У друмліна крутіший схил звернений назустріч льодовику, у баранячого лоба — навпаки.

Див. також

• Бархани Навітряний схил пологий (5–12°), підвітряний крутий — близько 30–33°.
• Арктика Площа — близько 27 млн км² за кліматичною межею, понад 60 % займає океан.
• Розділ «Географічні терміни» Усі статті підрозділу «Географічні терміни».

Джерела

1. Баранячі лоби — Вікіпедія (українська)
2. Roche moutonnée — Wikipedia (англійська)
3. Wikidata: Q190559

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.