Бархани

Коротко

• Навітряний схил пологий (5–12°), підвітряний крутий — близько 30–33°.
• Висота поодиноких барханів зазвичай 1–10 м, у барханних пасмах пустель Азії — до 100 м і більше.
• Бархан щороку зсувається за вітром на відстань від десятків сантиметрів до сотень метрів.
• Утворюється там, де піску небагато, а вітер дме переважно з одного напрямку.

Якщо подивитися на бархан згори, він нагадує молодий місяць або підкову, обернену опуклим боком до вітру. Ця форма не випадкова: вона показує, як вітер переносить пісок і в який бік горб рухається.

Як утворюється бархан

Зародком бархану може стати будь-яка перешкода на рівній поверхні — кущ, камінь, невеликий горбок. Вітер, обтікаючи її, втрачає швидкість і скидає частину піщинок. Купка росте, сама стає перешкодою й поступово набуває характерного профілю.

Пісок котиться та підстрибує вгору пологим навітряним схилом, долає гребінь і зсипається з іншого боку. Підвітряний схил тому завжди крутий: близько 30–33°, тобто приблизно під кутом природного укосу сухого піску. Краї бархану, де піску менше, рухаються швидше за центр і витягуються вперед, утворюючи «роги».

Розміри й швидкість

• Висота поодиноких барханів — зазвичай від 1 до 10 м, рідше до 30 м.
• Барханні пасма в пустелях Середньої Азії сягають 60–70 м, у Центральній Азії — 100–150 м і тягнуться на кілометри.
• Чим менший бархан, тим швидше він рухається: невеликі горби можуть зсуватися на десятки й навіть сотні метрів за рік, великі — значно повільніше.

Швидкість залежить також від сили та сталості вітру. Там, де сезонні вітри дмуть у протилежних напрямках, бархани не встигають «втекти» й зливаються в поперечні пасма.

Де трапляються

Класичні поля барханів відомі в Сахарі, на Аравійському півострові, у пустелях Кизилкум і Каракуми, у Такла-Макані та в прибережній пустелі Перу. Бархани знайшли й на Марсі: космічні апарати знімали там цілі поля серпоподібних дюн, сформованих розрідженою атмосферою планети.

Бархани і людина

Рухливий пісок засипає дороги, канали, поля та оази. Найнадійніший спосіб зупинити бархани — закріпити їх рослинністю: висаджують саксаул, джузгун, тамариск, на півночі — сосну. Додатково ставлять щити-загорожі й покривають поверхню в’яжучими розчинами. У Херсонській області саме лісорозведення з XIX століття зупинило наступ Олешківських пісків на села.

Запитання

Чим бархан відрізняється від дюни?

Дюнами в широкому значенні називають будь-які навіяні вітром піщані пагорби, зокрема на морських узбережжях, де їх часто закріплює рослинність. Бархан — окремий тип дюни: серпоподібний, рухливий і характерний насамперед для пустель із бідним на пісок твердим ґрунтом.

Чи є бархани в Україні?

Типових пустельних барханів в Україні немає. Найбільший піщаний масив країни — Олешківські піски на лівобережжі Дніпра в Херсонській області; там є голі піщані кучугури, частину з яких дослідники відносять до барханних форм. Подібні форми трапляються й на Поліссі.

Див. також

• Атакама Тягнеться на 1000–1600 км (залежно від прийнятих меж) уздовж узбережжя між Тихим океаном і Андами, площа — понад 100 тис. км².
• Ауграбіс Висота самого водоспаду — близько 56 м; часто наведене число 146 м — це глибина каньйону від дна до краю стін.
• Розділ «Фізична географія» Усі статті підрозділу «Фізична географія».

Джерела

1. Бархан — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q790510

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.