АРКТИКА
Арктика
Арктика (від грец. ἀρκτικός — північний, «що під Ведмедицею») — північна полярна область Землі, яка охоплює Північний Льодовитий океан з островами та прилеглі окраїни Євразії й Північної Америки.
Коротко
- Площа — близько 27 млн км² за кліматичною межею, понад 60 % займає океан.
- Межу проводять по Північному полярному колу, по південному краю тундри або по липневій ізотермі +10 °C.
- Найглибше місце — западина Моллой у протоці Фрама, близько 5,5 км.
- За оцінками кліматологів, регіон нагрівається в кілька разів швидше за планету загалом; площа морського льоду помітно зменшилася від 1979 року.
Назву Арктиці дали не льоди, а зорі. Давні греки називали північ країною під сузір’ям Великої Ведмедиці — arktos. Сьогодні це слово позначає величезну область навколо Північного полюса, де зима означає полярну ніч, а літо — сонце, яке тижнями не заходить за обрій.
Межі
Єдиної межі Арктики немає, і від вибору залежить її площа:
| Принцип | Де проходить межа | Площа |
|---|---|---|
| Астрономічний | Північне полярне коло, 66°33′ пн. ш. | ≈ 21 млн км² |
| Кліматичний | липнева ізотерма +10 °C | ≈ 27 млн км² |
| Ландшафтний | південний край тундри, межа лісу | близька до кліматичної |
У морі межу зазвичай проводять за середнім поширенням плавучої криги. Понад 60 % площі Арктики припадає на водні простори.
Океан і суходіл
Центр області займає Північний Льодовитий океан. Його глибоководна частина, Арктичний басейн, поділена підводними хребтами Ломоносова, Менделєєва та Гаккеля на кілька улоговин. Найбільша глибина, близько 5550 метрів, — у западині Моллой у протоці Фрама між Ґренландією та Шпіцбергеном.
До Арктики належать Ґренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Нова Земля, Новосибірські острови й північні узбережжя материків. Сучасне зледеніння займає близько 2 млн км², переважно на Ґренландії.
Клімат і лід
Зимові температури в центральних районах опускаються до −35…−40 °C, на внутрішніх територіях материків бувають і нижчі. Улітку повітря над кригою рідко прогрівається вище нуля, на узбережжях — до +10 °C. Опадів мало: від 75–100 мм на рік біля полюса до 300–400 мм на окраїнах. Багаторічна мерзлота місцями сягає кількох сотень метрів.
Від початку супутникових спостережень 1979 року площа морського льоду у вересні, у період мінімуму, помітно скоротилася, зменшилася й товщина криги. Кліматичні моделі розходяться в тому, коли саме Арктика вперше матиме майже безльодове літо.
Життя
Рослинність бідна: в арктичних пустелях ростуть мохи, лишайники, полярний мак, у тундрі — карликові берези й верби, чагарнички брусниці та лохини. Серед тварин — білий ведмідь, песець, північний олень, вівцебик, лемінги. У морях живуть тюлені, моржі, кити, а на скелях гніздяться мільйони морських птахів.
Корінні народи Арктики — інуїти, саамі, ненці, чукчі та інші — тисячоліттями пристосовувалися до цих умов.
Хто вирішує долю регіону
Вісім держав, чиї території заходять за полярне коло, утворили 1996 року Арктичну раду. Після вторгнення Росії в Україну 2022 року сім інших членів призупинили участь у засіданнях під російським головуванням і згодом відновили лише частину спільних проєктів.
Правовий режим морів визначає Конвенція ООН з морського права: територіальні води, виключні економічні зони й континентальний шельф. Стару «секторну» теорію, за якою держави ділили Арктику лініями до полюса, міжнародне право загалом не визнає. Танення криги підвищує інтерес до Північного морського шляху й Північно-Західного проходу, а також до покладів нафти й газу на шельфі.
Запитання
Чим Арктика відрізняється від Антарктики?
Арктика — це передусім океан, оточений материками; посередині лежить морська крига, а не суходіл. Антарктика навпаки: материк Антарктида, вкритий кригою завтовшки до кількох кілометрів, оточений океаном. Тому на Північному полюсі під ногами вода, а на Південному — суша.
Чи належить комусь Північний полюс?
Ні. Дно навколо полюса лежить поза межами територіальних вод. Данія, Канада й Росія подали до Комісії ООН з меж континентального шельфу заявки, що охоплюють хребет Ломоносова й район полюса. Ці заявки частково перетинаються й досі не врегульовані.
Чому арктичний лід тане швидше, ніж у середньому на планеті?
Діє так званий зворотний зв’язок альбедо: біла крига відбиває більшу частину сонячного світла, а темна вода поглинає. Коли лід тане, відкрита вода нагрівається, що прискорює подальше танення. Додається й тепло, яке приносять в Арктику океанські течії та повітряні маси.
Див. також
- Баренцове море Площа близько 1,4 млн км², переважні глибини 100–350 м, найбільша — близько 600 м.
- Баффінова Земля Площа — понад 507 тис. км²; населення — близько 13 тис. осіб (перепис 2021 року), переважно інуїти.
- Атлантичний океан Площа разом з окраїнними й внутрішніми морями — близько 106,5 млн км², без них — близько 81,8 млн км².
- Розділ «Фізична географія» Усі статті підрозділу «Фізична географія».
Джерела
- Арктика — Вікіпедія (українська)
- Arctic Council — Wikipedia (англійська)
- Molloy Deep — Wikipedia (англійська)
- Wikidata: Q25322
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- ААРЕ Ааре (нім. Aare, фр. Aar) — річка у Швейцарії, ліва притока Рейну завдовжки близько 295 км, найдовша річка, що від витоку до гирла тече тільки територією країни.
- АБАДАН Абадан (перс. آبادان) — місто й порт на південному заході Ірану, у провінції Хузестан, на однойменному острові біля впадіння Шатт-ель-Арабу (перс. Арванд-Руд) до Перської затоки; один з головних центрів нафтопереробки країни.
- АБАКАН Абакан (хакаською Ағбан) — місто в Росії, столиця Республіки Хакасія, розташоване в Мінусинській улоговині на півдні Сибіру при впадінні річки Абакан у Єнісей.
- АБАКАНСЬКИЙ ХРЕБЕТ Абаканський хребет — гірський хребет у Південному Сибіру, переважно в Хакасії (Росія), завдовжки близько 300 км і заввишки до 1984 м, що з’єднує північно-східний Алтай із Кузнецьким Алатау.