Баффінова Земля

Коротко

• Площа — понад 507 тис. км²; населення — близько 13 тис. осіб (перепис 2021 року), переважно інуїти.
• На південному сході острова лежить Ікалуїт — столиця Нунавуту.
• Східне узбережжя гористе, з льодовиками й фіордами; найвища точка — гора Одін (близько 2145 м).
• Назву острів отримав на честь англійського мореплавця Вільяма Баффіна, який 1616 року дослідив сусідню затоку.

Гора Тор на Баффіновій Землі славиться найвищою в світі прямовисною скельною стіною — близько 1250 м майже вертикального обриву. Такі краєвиди визначають східне узбережжя острова: гранітні вершини, льодовики й фіорди, що на десятки кілометрів врізаються в суходіл.

Розташування

Острів лежить між Гудзоновою протокою на півдні, що відокремлює його від материкової частини Квебеку, протокою Девіса й Баффіновою затокою на сході, за якими лежить Гренландія, та басейном Фокс на південному заході. На півночі протока Ланкастер відділяє Баффінову Землю від острова Девон.

За площею — понад 507 тис. км² — це найбільший острів Канади й другий в Америці після Гренландії; у світі більші лише Гренландія, Нова Гвінея, Калімантан і Мадагаскар.

Природа

Уздовж північно-східного узбережжя тягнуться Баффінові гори — частина Арктичних Кордильєр. Найвища вершина, гора Одін, сягає за різними вимірами 2143–2147 м; поруч стоять гори Асгард і Тор. Частину цих місць охоплює національний парк Ауюїттук. Західна частина острова — низовинна, з тундрою, озерами й болотами; найбільші озера — Неттіллінг (понад 5,5 тис. км²) та Амаджуак.

Клімат арктичний: довга морозна зима, коротке прохолодне літо, а на півночі острова влітку триває полярний день. Тут живуть північні олені карибу, песці, полярні вовки, білі ведмеді, на узбережжях — тюлені, моржі й нарвали.

Люди

Острів заселений щонайменше три тисячі років. Першими були народи пізньої палеоескімоської, зокрема дорсетської, культури; приблизно з XIII століття їх змінили предки сучасних інуїтів — люди культури туле. Із європейців 1576 року сюди прибув англієць Мартін Фробішер, якого приваблювали пошуки Північно-Західного проходу і, як він вважав, золота.

За переписом 2021 року на острові жило 13 039 осіб. Найбільше поселення — Ікалуїт (до 1987 року Фробішер-Бей), з 1999 року столиця Нунавуту. Інші громади — Пангніртунг, Понд-Інлет, Клайд-Рівер, Кінгайт (колишній Кейп-Дорсет), Арктик-Бей.

Господарство

Більшість мешканців зайнята в державних установах, полюванні, рибальстві й туризмі. На острові видобувають залізну руду: рудник Мері-Рівер працює з 2015 року. Поблизу Арктик-Бей до 2002 року діяв свинцево-цинковий рудник Нанісівік.

Запитання

Чому острів називається Баффіновою Землею?

Назву запропонував 1821 року британський дослідник Вільям Едвард Паррі на честь мореплавця Вільяма Баффіна, який 1616 року склав опис затоки між островом і Гренландією — Баффінової затоки. Інуїтська назва Qikiqtaaluk означає «дуже великий острів».

Чи бували на Баффіновій Землі вікінги?

Острів ототожнюють із Геллуландом — «Країною пласких каменів» з ісландських саг про плавання до Америки близько 1000 року. Археологічні знахідки, які вважали слідами норманів, досі обговорюють: частина вчених пояснює їх власними технологіями місцевої дорсетської культури.

Див. також

• Арктика Площа — близько 27 млн км² за кліматичною межею, понад 60 % займає океан.
• Атлантичний океан Площа разом з окраїнними й внутрішніми морями — близько 106,5 млн км², без них — близько 81,8 млн км².
• Розділ «Фізична географія» Усі статті підрозділу «Фізична географія».

Джерела

1. Baffin Island — Wikipedia (англійська)
2. Баффінова Земля — Вікіпедія (українська)
3. Wikidata: Q81178

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.