МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
Миколаївська область
Миколаївська область (Миколаївщина) — область на півдні України в басейні нижньої течії Південного Бугу, з виходом до Чорного моря; утворена 22 вересня 1937 року, обласний центр — місто-герой Миколаїв.
Коротко
- Площа — близько 24,6 тис. км², населення — 1,09 млн осіб (оцінка Держстату на 1 січня 2022 року).
- З 2020 року поділяється на чотири райони: Баштанський, Вознесенський, Миколаївський і Первомайський.
- Узбережжя порізане лиманами — Дніпровсько-Бузьким, Березанським, Тилігульським; головні річки — Південний Буг, Інгул, Інгулець.
- У 2022 році російські війська окупували південно-східну частину області; 10 листопада 2022 року Сили оборони України її звільнили, за винятком Кінбурнської коси.
Миколаївщина — це степ, розрізаний широкими лиманами. Південний Буг, Інгул та Інгулець прорізають рівнину, а біля моря річки розливаються лиманами, і на їхніх берегах здавна стояли порти — від античної Ольвії до суднобудівного Миколаєва.
Положення й природа
Область лежить у Північному Причорномор’ї. На заході вона межує з Одеською, на півночі — з Кіровоградською, на сході — з Дніпропетровською та Херсонською областями, на півдні виходить до Чорного моря. До неї належать острів Березань і західна частина Кінбурнської коси.
Більша частина території — Причорноморська низовина з висотами 20–40 м, на півночі її змінюють відроги Придніпровської височини (найвища точка — 255,6 м). На вододілах трапляються поди — неглибокі пониження, що навесні наповнюються водою. Клімат помірно континентальний, посушливий, опадів на півдні менше, ніж на півночі.
Ґрунти — звичайні й південні чорноземи, ближче до моря — темно-каштанові, місцями солонцюваті. Ліси вкривають лише кілька відсотків території. Охороняються, зокрема, ділянки Чорноморського біосферного заповідника та національний парк «Бузький Гард».
Населення
За оцінкою Держстату на 1 січня 2022 року, в області мешкало близько 1,09 млн осіб. Найбільші міста — Миколаїв, Первомайськ, Південноукраїнськ, Вознесенськ, Очаків, Баштанка. Переважна більшість мешканців — українці.
Господарство
| Галузь | Що варто знати |
|---|---|
| Суднобудування | Миколаїв — історичний центр суднобудування на півдні України |
| Енергетика | Південноукраїнська АЕС, Ташлицька ГАЕС та Олександрівська ГЕС у складі Південноукраїнського енергокомплексу |
| Агросектор | зерно (пшениця, ячмінь), соняшник, овочі на зрошенні, виноградарство на півдні |
| Порти | Миколаївський морський і річковий порти, Ольвія, Очаків |
На території області є родовища будівельних матеріалів, граніту, каоліну, а також уранових і кобальто-нікелевих руд.
Історія
На березі Бузького лиману в VI столітті до н. е. грецькі колоністи заснували Ольвію — одне з найбільших античних міст Північного Причорномор’я. У XVIII столітті край увійшов до Російської імперії, 1789 року засновано Миколаїв як верф Чорноморського флоту.
Під час Другої світової війни область поділили між німецькою й румунською окупаційними зонами; на землях на захід від Бугу румунська влада влаштувала табори Богданівка, Доманівка й Ахмечетка, де загинули десятки тисяч євреїв.
На референдумі 1 грудня 1991 року 89,45 % учасників в області підтримали Акт проголошення незалежності України. Навесні 2022 року російські війська, наступаючи з Херсонщини, дійшли до Вознесенська, але були відкинуті, а штурм Миколаєва провалився. Місто зазнало тривалих обстрілів. 10 листопада 2022 року українські війська звільнили окуповані райони навколо Снігурівки. Під окупацією залишилася Кінбурнська коса; влітку 2026 року з’являлися повідомлення про відхід звідти частини російських підрозділів, але ВМС ЗСУ наголошували, що коса ще не звільнена й лишається зоною бойових дій.
Запитання
Які райони має Миколаївська область?
Після адміністративно-територіальної реформи липня 2020 року область поділено на чотири райони: Баштанський, Вознесенський, Миколаївський і Первомайський. До реформи їх було 19, а в старих довідниках можна побачити і цей поділ.
Що варто побачити на Миколаївщині?
Руїни античного міста Ольвія біля села Парутине, Кінбурнську косу й острів Березань, Гранітно-степове Побужжя з порогами Південного Бугу біля Мигії та Південноукраїнська, а в самому Миколаєві — суднобудівну спадщину й Музей суднобудування і флоту.
Див. також
- Крим (Автономна Республіка Крим) Півострів омивають Чорне й Азовське моря; з материком його з’єднують Перекопський перешийок і Арабатська стрілка.
- Атлантичний океан Площа разом з окраїнними й внутрішніми морями — близько 106,5 млн км², без них — близько 81,8 млн км².
- Розділ «Миколаївська область» Усі статті підрозділу «Миколаївська область».
Джерела
- Миколаївська область — Вікіпедія (українська)
- Mykolaiv Oblast — Wikipedia (англійська)
- Wikidata: Q181633
- Кінбурнська коса ще не звільнена, це зона бойових дій — ВМС // Українська правда. Миколаїв, 26.06.2026
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.
- БІБЕРОВИЧЕВА Біберовичева Іванна Антонівна (з дому Коралевич, сценічне ім’я до 1879 року — Ляновська; 30 грудня 1858, село Фалиш, тепер Стрийський район Львівської області — 7 вересня 1937, Коломия) — українська драматична акторка галицької сцени.
- БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА Білогрудівська культура — археологічна культура пізньої бронзової доби в лісостепу Правобережної України, що існувала приблизно у XIII–X століттях до н. е. й дала початок чорноліській культурі.
- ДЕДЮЛІН Дедюлін Олександр Васильович (3 (15) серпня 1866, Срібне, нині Чернігівська область — 16 жовтня 1924, Харків) — український мікробіолог-епізоотолог, професор Харківського ветеринарного інституту, один з організаторів ветеринарної служби в Україні.