Густинський літопис

Коротко

• Оригінал не зберігся; найдавніший відомий список переписав 1670 року ієромонах Михайло Лосицький.
• Більша частина тексту — скорочений переказ Іпатіївського літопису, але останні розділи про 1300–1597 роки самостійні.
• Завершується розділами «Про походження козаків», про запровадження нового календаря та про Берестейську унію 1596 року.
• Автор і дата написання дискусійні: називають Захарію Копистенського і 1620-ті роки, але є й аргументи на користь часу після 1648 року.

1810 року дослідники старожитностей Олександр Єрмолаєв і Костянтин Бороздін, подорожуючи Україною в першій в Російській імперії археографічній експедиції, натрапили в Мгарському монастирі під Лубнами на рукопис «Кройніки». Так у науковий обіг увійшла пам’ятка, яку за місцем зберігання найдавнішого списку назвали Густинським літописом.

Списки і видання

Оригінал не зберігся. Відомо три списки:

• Густинський — переписаний 1670 року ієромонахом Густинського монастиря Михайлом Лосицьким, який назвав твір «Руською хронікою»; 238 сторінок, нині в Російській державній бібліотеці;
• Мгарський — знайдений 1810 року;
• Архівний.

1843 року Археографічна комісія надрукувала неповний текст як додаток до другого тому «Полного собрания русских летописей».

Зміст

Літопис починається біблійними сюжетами — потопом і Вавилонською вежею, — далі переказує легенду про Кия, Щека, Хорива та Либідь. Потім іде історія Київської Русі за князюваннями, з особливою увагою до Волині й Поділля. Остання частина розповідає про українські землі у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, стосунки з Московією, напади Кримського ханства й Османської імперії. Остання згадана дата — 1597 рік.

Закінчують твір три самостійні розділи: про походження козаків, про запровадження григоріанського календаря 1582 року та про Берестейську унію 1596 року. Автор виступає як переконаний прихильник православ’я і різко засуджує єпископів, що пристали до унії. Літопис містить і звістки, яких немає в інших джерелах, наприклад про розорення Києва 1416 року.

Джерела літописця

Автор був начитаним компілятором і на полях позначав, звідки брав відомості. Серед його джерел:

Джерело	Походження
Іпатіївський літопис	давньоруський, основа першої частини
Хроніка Іоанна Зонари	візантійська, XII століття
Цезар Бароній	італійський церковний історик
Мартин Кромер, Олександр Гваньїні	польська історіографія XVI століття
Литовський літопис (імовірно, Биховця)	XVI століття
Києво-Печерський патерик, Пролог	давньоруські збірники
«Палінодія» Захарії Копистенського	1621–1623

Частину звісток про XVI століття дослідники Михайло Возняк та Олена Апанович пов’язували з утраченим «Українським вірогідним літописом».

Дата й місце

Літопис не міг бути написаний раніше 1623 року, бо спирається на «Палінодію». Найчастіше його датують 1620–1630-ми роками. Олексій Толочко 1996 року окремо поставив питання, де саме його створено, — у Густині чи деінде.

Запитання

Хто написав Густинський літопис?

Точно невідомо. 1930 року історик Анатолій Єршов припустив, що автор — Захарія Копистенський, який помер 1627 року. Американський дослідник Джордж Перфецький 1991 року заперечив це: опис хрещення Русі в літописі й у «Палінодії» Копистенського дуже різні. Авторство приписували й переписувачеві Михайлові Лосицькому.

Коли створено літопис?

Не раніше 1623 року, бо автор використав «Палінодію» Копистенського, і не пізніше 1670 року, коли з’явився відомий нам список. Більшість дослідників схиляється до 1620–1630-х років; за іншою гіпотезою, текст постав уже після 1648 року.

Якою мовою написано літопис?

Довідники оцінюють це по-різному. Англомовні джерела називають мовою літопису церковнослов’янську, а українські дослідники підкреслюють, що вона помітно наближена до тогочасної книжної української мови. Мовній свідомості автора присвячено окремі філологічні дослідження.

Див. також

• Літописи Назва походить від традиційного зачину річної статті: «В літо 6370…» — рік від створення світу.
• Козацькі літописи Три найвідоміші — Літопис Самовидця, Літопис Григорія Грабянки (1710) і Літопис Самійла Величка (1720).
• «Літопис Самовидця» Охоплює події від передодня повстання Богдана Хмельницького до 1702 року.
• Розділ «Літописи» Літописні пам’ятки, їхні укладачі та значення для історії.

Джерела

1. Густинський літопис — Вікіпедія (українська)
2. Hustyn Chronicle — Wikipedia (англійська)
3. Вілкул Т. Л. Густинський літопис // Енциклопедія історії України. — Т. 2. — Київ : Наукова думка, 2004. — С. 260.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.