Оканенко Аркадій Семенович

Коротко

• Понад два десятиліття працював у Всесоюзному науково-дослідному інституті цукрових буряків у Києві.
• З 1950 року — в Інституті фізіології рослин АН УРСР, де очолював відділ фізіології та екології фотосинтезу.
• Заснував наукову школу з фізіології та екології фотосинтезу; з’ясував роль калію в накопиченні цукру.
• Державна премія СРСР за праці з фізіології цукрових буряків; заслужений діяч науки УРСР (1974).

Цукровий буряк у першій половині XX століття був для України тим, чим згодом стали соняшник і кукурудза: головною технічною культурою, від якої залежали сотні цукроварень. Підвищити вміст цукру в коренеплоді хоча б на відсоток означало отримати тисячі тонн додаткового продукту. Цим питанням присвятив майже все життя Аркадій Оканенко.

Шлях до науки

Оканенко народився 1894 року в Смілі на Черкащині. Середню освіту здобув у Новозибківському сільськогосподарському училищі й кілька років працював агрономом. 1926 року закінчив Київський сільськогосподарський інститут.

Ще студентом, з 1922 року, він працював у науковому інституті селекції, який згодом став Всесоюзним науково-дослідним інститутом цукрових буряків. Тут, у лабораторії академіка Євгена Вотчала, сформувався як дослідник фізіології рослин. З 1937 року Оканенко завідував лабораторією фізіології та біохімії рослин.

Війна і повоєнні роки

Під час Другої світової війни інститут евакуювали до Киргизстану, і вчений працював там. У 1944–1948 роках він був професором кафедри фізіології та біохімії рослин Київського університету, 1948 року захистив докторську дисертацію.

З 1950 року Оканенко працював в Інституті фізіології рослин АН УРСР, а з 1958 по 1976 рік, за даними ЕСУ, очолював там відділ фізіології та екології фотосинтезу (Вікіпедія датує початок керівництва відділом 1950 роком). Завідував також кафедрою фізіології рослин Української сільськогосподарської академії — за ЕСУ, у 1952–1953 роках.

Наукові результати

Головна тема Оканенка — зв’язок фотосинтезу з урожаєм і якістю продукції. Він досліджував, як світло, волога й мінеральне живлення впливають на інтенсивність фотосинтезу та відтік цукрів до коренеплоду. Особливу увагу приділяв калію: його дослідження показали, що від забезпеченості рослин калієм залежить не лише маса коренеплоду, а й частка цукру в ньому, причому по-різному в посушливі й вологі роки.

Рік	Праця
1954	«Фотосинтез и урожай»
1965	«Физиология сахарной свеклы и вопросы селекции»
1966	«Фізіологічні основи підвищення цукристості цукрових буряків»
1968	«Биология и селекция сахарной свеклы»

Визнання

1967 року Оканенка обрали членом-кореспондентом АН УРСР. Він отримав Державну премію СРСР за праці з фізіології цукрових буряків (Енциклопедія Сучасної України датує її 1970 роком, інші джерела — 1969-м) і звання заслуженого діяча науки УРСР (1974). Його учні продовжили дослідження екології фотосинтезу в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України.

Запитання

Чому дати смерті Оканенка розходяться?

Енциклопедія Сучасної України називає 12 жовтня 1982 року, українська Вікіпедія — 24 вересня, а старі довідники — 27 вересня. Рік і місце, Київ, збігаються в усіх джерелах. Розходиться й день народження: 16 чи 17 березня 1894 року.

Навіщо цукровим бурякам калій?

Калій бере участь у фотосинтезі та перенесенні цукрів з листя в коренеплід. Оканенко показав, як калійні добрива за різної вологості ґрунту впливають на цукристість, і розробив наукові основи їх застосування в бурякосійних господарствах.

Див. також

• Крамаренко Леонід Петрович Закінчив Університет святого Володимира (1907) та Київський політехнічний інститут (1913), де викладав і очолював кафедру сільськогосподарських машин.
• Вавилов Микола Іванович Організував понад сотню експедицій на п’ять континентів і зібрав найбільшу на той час колекцію насіння культурних рослин.
• Розділ «Науковці України» Усі статті підрозділу «Науковці України».

Джерела

1. Рожко І. І. Оканенко Аркадій Семенович // Енциклопедія Сучасної України. — Київ, 2022.
2. Оканенко Аркадій Семенович — Вікіпедія (українська)
3. Wikidata: Q12135405

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.