Крамаренко Леонід Петрович

Коротко

• Закінчив Університет святого Володимира (1907) та Київський політехнічний інститут (1913), де викладав і очолював кафедру сільськогосподарських машин.
• У 1929–1942 роках працював у Харківському механіко-машинобудівному інституті, з 1932-го завідував кафедрою.
• Автор двотомного курсу «Сельскохозяйственные машины: теория, конструкция и расчет».
• Після війни займався механізацією тваринництва в Харківському науково-дослідному інституті тваринництва.

На початку XX століття сільськогосподарські машини здебільшого конструювали «на око», перевіряючи в полі. Перетворити цю справу на інженерну науку з розрахунками й теорією взялися кілька викладачів технічних шкіл, серед них Леонід Крамаренко з Київського політехнічного інституту.

Освіта

Крамаренко народився 1881 року в Балті на Поділлі, тепер Одеська область. Здобув дві вищі освіти: 1907 року закінчив Університет святого Володимира в Києві, 1913 року — Київський політехнічний інститут. Поєднання університетської математичної підготовки з інженерною стало основою його подальшої роботи.

Київ і Харків

З 1915 року Крамаренко викладав у Київському політехнічному інституті, згодом очолив кафедру сільськогосподарських машин. 1929 року переїхав до Харкова, тоді столиці УСРР, і до 1942 року працював у Харківському механіко-машинобудівному інституті, з 1932-го завідував там кафедрою сільськогосподарських машин.

1938 року отримав ступінь доктора технічних наук і звання професора, наступного року його обрали членом-кореспондентом Академії наук УРСР.

Праці з теорії машин

Головний напрям — теорія розрахунку конструкцій сільськогосподарських машин та їхніх робочих процесів. Крамаренко досліджував і сепарацію зернового вороху за допомогою рентгенівського проміння.

Рік	Праця
1935	«Сільськогосподарські машини і знаряддя»
1937–1941	«Сельскохозяйственные машины: Теория, конструкция и расчет», т. 1–2
1949	стаття про листковідділювальну машину для збирання люцерни
1959	аналіз робочого процесу універсального млина для кормів (у співавторстві)

Механізація тваринництва

З 1945 року й до смерті Крамаренко був старшим науковим співробітником Науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР у селищі Кулиничі під Харковом. Тут він працював над водопостачанням ферм, зокрема гідравлічними таранами, приготуванням кормів і механізацією доїння.

Помер 14 травня 1960 року в Харкові.

Запитання

Чим займалася наука про сільськогосподарські машини в 1920–1930-х роках?

Масове виробництво тракторів і причіпних знарядь вимагало розрахункових методів: як навантажується рама плуга, з якою швидкістю мають обертатися робочі органи молотарки, як зерно відокремлюється від соломи. Крамаренко належав до тих, хто зводив ці питання до інженерної теорії й навчав їх у вишах.

Що таке гідравлічний таран, про який писав Крамаренко?

Це насос без двигуна, який піднімає воду завдяки енергії гідравлічного удару в трубі. Для віддалених ферм без електрики такі пристрої були простим способом водопостачання, тож дослідники механізації тваринництва вдосконалювали їх у 1950-х роках.

Див. також

• Оканенко Аркадій Семенович Понад два десятиліття працював у Всесоюзному науково-дослідному інституті цукрових буряків у Києві.
• Розділ «Вчені (сільське господарство)» Усі статті підрозділу «Вчені (сільське господарство)».

Джерела

1. Кунець В. В. Крамаренко Леонід Петрович // Енциклопедія Сучасної України. — Київ, 2014.
2. М’янд А. Е. Видатний вчений: Леонід Петрович Крамаренко // Сільський інженер. — 1997 (репозитарій ХНТУСГ).

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.