Блейлер Ейген (Ойген)

Коротко

• У 1898–1927 роках очолював університетську психіатричну клініку Бурґгельцлі в Цюриху.
• 1908 року запропонував назву «шизофренія» замість крепелінівської «dementia praecox» і довів, що хвороба не завжди закінчується недоумством.
• Одним із перших серед академічних психіатрів зацікавився психоаналізом; його асистентом був Карл Густав Юнг.
• Підтримував євгеніку, зокрема примусову стерилізацію хворих на шизофренію, — це затьмарює його спадщину.

1908 року цюрихський професор Ейген Блейлер запропонував нову назву для хвороби, яку Еміль Крепелін описав як «ранню деменцію» (dementia praecox). Блейлер спирався на спостереження за 647 пацієнтами клініки Бурґгельцлі й назвав хворобу шизофренією. Слово прижилося в психіатрії всього світу.

Життєпис

Блейлер народився 1857 року в Цолліконі біля Цюриха в родині заможного селянина. Медицину вивчав у Цюриху, Берні й Мюнхені, 1881 року отримав лікарську ліцензію, 1883-го — ступінь доктора медицини. Ординатуру проходив у лікарні Вальдау біля Берна, потім рік стажувався за кордоном: у Жана-Мартена Шарко в Парижі, у Бернгарда фон Ґуддена в Мюнхені, у Лондоні.

Роки	Посада
1885	лікар клініки Бурґгельцлі в Цюриху
1886–1898	директор психіатричного закладу в Райнау
1898–1927	професор психіатрії Цюрихського університету, директор Бурґгельцлі

Шизофренія

У праці «Dementia praecox, або група шизофреній» (1911) Блейлер доводив, що йдеться не про одну хворобу з неминучим кінцем, а про групу розладів. Головне в них — не органічне руйнування мозку, а розщеплення психічних функцій. Він наголошував, що шизофренія не завжди невиліковна й не завжди веде до повного недоумства. 1941 року Грегорі Зільбург назвав цю книжку класичною працею психіатрії XX століття.

Від Блейлера походять також терміни «шизоїд», «аутизм» (у значенні відходу від реальності у внутрішній світ) та «амбівалентність» — одночасне існування протилежних почуттів. Фрейд називав останній «вдало обраним терміном».

Блейлер і психоаналіз

Блейлер одним із перших серед університетських психіатрів серйозно поставився до ідей Фрейда. У клініці Бурґгельцлі під його впливом Карл Густав Юнг і Франц Ріклін розробляли асоціативний тест, щоб перевірити фрейдівську теорію витіснення. Серед його докторантів були також Герман Роршах і Сабіна Шпільрейн. 1911 року Блейлер вийшов з Міжнародної психоаналітичної асоціації, але до праць Фрейда й далі ставився з повагою.

Темний бік спадщини

Блейлер був прихильником євгеніки. У «Підручнику психіатрії» (1916) він писав про загрозу «расового погіршення» і підтримував примусову стерилізацію людей з діагнозом шизофренії. За даними дослідників, багатьох пацієнтів, яких він лікував, було стерилізовано.

Дати

Датою смерті англомовні джерела та картка української Вікіпедії називають 15 липня 1939 року; у тексті тієї ж української статті стоїть 15 червня, ймовірно помилково.

Запитання

Чому хворобу назвали шизофренією?

Слово складено з грецьких коренів «розщеплювати» і «розум». Блейлер вважав головною ознакою хвороби не поступове руйнування інтелекту, а розщеплення психічних функцій, коли в душі співіснують суперечливі тенденції. Тому назва «рання деменція» здавалася йому хибною.

Що Блейлер називав аутизмом?

Утрату контакту з реальністю, відхід у химерні фантазії — одну з двох ключових для нього ознак шизофренії поряд з амбівалентністю. Це значення відрізняється від сучасного, де аутизмом називають розлад розвитку.

Які стосунки були в Блейлера з Фрейдом?

Блейлер прихильно рецензував «Дослідження істерії» Брейєра й Фрейда, заохочував співробітників вивчати несвідоме й разом з Юнгом підтримав психоаналітичний рух. Однак 1911 року вийшов з Міжнародної психоаналітичної асоціації, назвавши її підхід «все або нічого» шкідливим для науки.

Див. також

• Глибинна психологія Термін запропонував швейцарський психіатр Ейген Блейлер; 1915 року його підхопив Зигмунд Фрейд.
• Агресивність Агресія — конкретна дія, агресивність — стійка готовність до таких дій.
• Біне Альфред Здобув юридичну освіту, потім вивчав медицину й фізіологію; у 1883–1889 роках досліджував гіпноз у клініці Сальпетрієр у Жана-Мартена Шарко.
• Групова психологія Вихідна ідея: група — більше, ніж сума її членів, і поведінка людини в ній змінюється.
• Розділ «Психологія» Психічні процеси, напрями психології та її поняття.

Джерела

1. Eugen Bleuler — Wikipedia (англійська)
2. Ойген Блейлер — Вікіпедія (українська)
3. Berrios G. E. Eugen Bleuler’s Place in the History of Psychiatry // Schizophrenia Bulletin. — 2011. — Vol. 37, № 6. — P. 1095–1098.
4. Wikidata: Q115506

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.