ГРУПОВА ПСИХОЛОГІЯ
Групова психологія
Групова психологія — 1) сукупність психологічних особливостей певної соціальної групи, яка діє як ціле; 2) розділ соціальної психології, що вивчає процеси всередині груп і між ними, відомий також як групова динаміка.
Коротко
- Вихідна ідея: група — більше, ніж сума її членів, і поведінка людини в ній змінюється.
- Розрізняють великі й малі, контактні й неконтактні групи; первинні групи — сім’я, близькі друзі.
- Ключові теми — згуртованість, норми, ролі, лідерство, конформізм, конфлікти між групами.
- Термін «групова динаміка» запровадив Курт Левін, який 1945 року заснував перший дослідницький центр цього напряму.
Людина в натовпі поводиться інакше, ніж наодинці. Це спостереження наприкінці XIX століття стало відправною точкою для цілої галузі знань. Групова психологія вивчає, як спільнота людей набуває власних рис — настроїв, норм, звичок — і як ці риси впливають на кожного її члена.
Два значення
У першому значенні групова психологія — це психологія конкретної соціальної групи, яка діє як цілісність: робочого колективу, спортивної команди, етнічної спільноти. У другому — розділ соціальної психології, що досліджує внутрішньогрупові та міжгрупові процеси. В англомовній науці цей розділ зазвичай називають груповою динамікою.
Від натовпу до групової динаміки
Перші теорії стосувалися натовпу. Француз Гюстав Ле Бон бачив у ньому силу, керовану примітивними, антисоціальними інстинктами. Англієць Вільям Мак-Дугалл у книжці «Групова свідомість» (1920) доводив, що група існує як окрема психологічна реальність. Зигмунд Фрейд на основі ідей Ле Бона написав «Психологію мас і аналіз людського Я» (на початку 1920-х).
Експериментальний напрям започаткував Курт Левін: він запровадив термін «групова динаміка» й 1945 року заснував при Массачусетському технологічному інституті перший центр, присвячений цим дослідженням.
Види груп
| Тип | Ознаки | Приклади |
|---|---|---|
| Первинні | малі, тривалі, з особистими зв’язками | сім’я, друзі |
| Соціальні | формальніші, часто орієнтовані на завдання | колеги, команда |
| Колективні скупчення | великі, стихійні, короткочасні | натовп, глядачі в залі |
| Категорії | люди зі спільною ознакою | мешканці міста, професія |
Групи ділять також на великі й малі, контактні — де люди спілкуються безпосередньо — і неконтактні.
Що вивчають
- Згуртованість — сили, що утримують членів разом; вона пов’язана з ефективністю групи й міжгруповими конфліктами.
- Норми й ролі — неписані правила поведінки та розподіл функцій: виконавчих, емоційних, лідерських.
- Соціальна фасилітація — у присутності інших люди краще виконують прості завдання й гірше складні; перші досліди провів Тріплет 1898 року.
- Міжгрупові конфлікти — класичним став експеримент Музафера Шерифа «Печера розбійників» (опублікований 1961 року), на якому згодом обґрунтовували теорію реалістичного конфлікту.
Запитання
Чи група і колектив — одне й те саме?
Ні. Поняття групи ширше за поняття колективу. Воно охоплює й стихійні короткочасні скупчення людей — натовп, глядачів у залі, — і категорії людей зі спільною ознакою, які колективом назвати не можна.
Які стадії проходить група?
Психолог Брюс Такмен 1965 року описав чотири стадії: формування, бурю (період конфліктів), нормування, коли складаються довіра й правила, та роботу на спільну мету. Пізніше він додав п’яту — розформування, коли група завершує існування.
Чому в групі люди погоджуються з помилковою думкою?
Це явище конформізму. В експериментах Соломона Аша частина учасників погоджувалася з явно неправильною відповіддю більшості, аби не виділятися. Схожий механізм пояснює й «групове мислення», коли бажання зберегти згоду переважає критичну оцінку рішень.
Див. також
- Глибинна психологія Термін запропонував швейцарський психіатр Ейген Блейлер; 1915 року його підхопив Зигмунд Фрейд.
- Гештальтпсихологія Початком школи вважають 1912 рік, коли Макс Вертгеймер опублікував досліди з уявним рухом (фі-феномен).
- Гормічна психологія Основи теорії викладено в книзі Мак-Дугалла «Вступ до соціальної психології» (1908).
- Відчуження (психологія) Належить до захисних механізмів, близьких до ізоляції та дисоціації.
- Розділ «Психологія» Психічні процеси, напрями психології та її поняття.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАСТУМАНСЬКА АСТРОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРИЯ Абастуманська астрофізична обсерваторія (нині Грузинська національна астрофізична обсерваторія імені Євгена Харадзе) — наукова астрономічна установа Грузії, заснована 1932 року біля курорту Абастумані та розташована на горі Канобілі на висоті 1650 м.
- АҐРЕСИВНІСТЬ Агресивність (від лат. aggressio — напад; у старому правописі аґресивність) — у психології риса особистості, що виявляється в схильності до ворожих дій проти інших людей, тварин чи предметів, а також емоційний стан, у якому людина готова завдати фізичної чи моральної шкоди.
- АКАДЕМІЇ ХУДОЖНІ Академії художні, або академії мистецтв, — об’єднання провідних діячів образотворчого мистецтва й архітектури та вищі науково-творчі й навчальні заклади, що готують художників, скульпторів і архітекторів; перші виникли в Італії в другій половині XVI століття.
- АКАДЕМІЯ Академія (дав.-гр. Ἀκαδήμεια — назва місцевості під Афінами, названої на честь героя Академа) — багатозначне слово: філософська школа Платона; найвища наукова установа країни або галузі; вищий навчальний заклад; почесне товариство вчених чи митців.