АРИСТОТЕЛЬ
Арістотель
Арістотель, також Аристотель (дав.-гр. Ἀριστοτέλης; 384 до н. е., Стагіра — 322 до н. е., Халкіда), — давньогрецький філософ і вчений-енциклопедист, засновник формальної логіки та філософської школи перипатетиків.
Коротко
- Двадцять років навчався в Академії Платона, але відкинув його вчення про ідеї.
- У 343–335 роках до н. е. виховував сина македонського царя Філіппа II — майбутнього Олександра Македонського.
- Близько 335 року до н. е. заснував в Афінах школу в гімнасії Лікей; її учнів називали перипатетиками.
- Заклав основи логіки, біології, фізики, етики, політики, поетики; у Києво-Могилянській академії його філософію викладали у XVII–XVIII століттях.
Сімнадцятирічним юнаком Арістотель приїхав до Афін і вступив до Академії Платона. Учитель, за переказом, називав його «читачем» і «розумом». Проте найвідоміший учень Платона став і його найпослідовнішим критиком.
Життя
Арістотель народився 384 року до н. е. у Стагірі на Халкідіках, тому його називали Стагіритом. Батько, лікар Нікомах, був другом македонського царя Амінти III. Рано осиротівши, хлопець виховувався в родича Проксена.
| Роки до н. е. | Подія |
|---|---|
| бл. 367–347 | навчання й праця в Академії Платона |
| 347–343 | після смерті Платона — від’їзд до Атарнея |
| 343–335 | вихователь Олександра при дворі Філіппа II |
| бл. 335 | заснування школи в Лікеї, Афіни |
| 323 | втеча до Халкіди після смерті Олександра |
| 322 | смерть у Халкіді |
Школа діяла в гімнасії Лікей. Учні й учитель прогулювалися алеєю — «перипатосом», звідки назва «перипатетики». Зранку Арістотель читав складні лекції для підготовлених слухачів, по обіді — загальнодоступні. Після смерті Олександра 323 року в Афінах спалахнули антимакедонські настрої; філософа звинуватили в нечестивості, і він, щоб не допустити «нового злочину проти філософії», виїхав до Халкіди, де невдовзі помер.
Логіка
Логічні твори Арістотеля пізніше об’єднали під назвою «Органон» — «знаряддя». Він дослідив поняття, судження й умовиводи, сформулював основні закони мислення й створив теорію силогізму. За два тисячоліття формальна логіка змінилася в його побудовах дуже мало.
Окремий трактат присвячено категоріям — найзагальнішим поняттям, яким підпорядковані всі інші.
Філософія і науки
- Метафізика — вчення про буття, причини й сутність; Арістотель відкинув Платонові ідеї, що існують окремо від речей.
- Фізика й космологія — геоцентрична модель світу, яку згодом розвинув Птолемей.
- Біологія — спостереження й опис живих істот, що заклали основи цієї науки.
- Етика й політика — «Нікомахова етика», «Політика», «Афінська політія».
- Естетика — «Поетика», перша теорія трагедії.
Вплив
Арістотель справив величезний вплив на подальшу філософію й науку. В Україні в XVI–XVII століттях його філософію читали в братських школах і Києво-Могилянській колегії (курси Йосифа Кононовича-Горбацького, Інокентія Гізеля), у першій половині XVIII століття — у Київській академії (курси Феофана Прокоповича, Мануїла Козачинського, Георгія Кониського). Генеральна конференція ЮНЕСКО оголосила 2016 рік ювілейним роком Арістотеля.
Запитання
Хто сказав «Платон мені друг, але істина дорожча»?
Вислів приписують Арістотелю, який, попри двадцять років навчання в Платона, не прийняв його теорії ідей. Сам він писав, що доктрину ідей запропонували його друзі, але хоч і правда, і дружба дорогі, священний обов’язок — надати перевагу правді.
Звідки слово «метафізика»?
Арістотель розглядав найзагальніші філософські питання в окремих трактатах, які не ввійшли до його «Фізики» й лишилися поза нею. Грецьке «мета» означає «поза, після», тож назва «метафізика» спершу вказувала лише на місце цих текстів, а згодом стала назвою розділу філософії.
Які твори Арістотеля перекладено українською?
Українською вийшли, зокрема, «Поетика» в перекладі Бориса Тена (1967), «Політика» в перекладі Олега Кислюка (2000), «Нікомахова етика» в перекладі Віктора Ставнюка (2002) і «Метафізика» в перекладі Олексія Панича (2022).
Див. також
- Виключеного третього закон Формула в логіці висловлювань: A ∨ ¬A («A або не A»).
- Демокріт Розвинув учення свого вчителя Левкіппа про атоми й порожнечу.
- Анаксімандр Мілетський Першим серед грецьких філософів записав своє вчення; трактат «Про природу» вважають найдавнішим відомим грецьким прозовим твором.
- Александр Македонський Син македонського царя Філіппа II та епірської царівни Олімпіади, учень Арістотеля.
- Київська (Києво-Могилянська) академія 1632 року митрополит Петро Могила об’єднав братську й Лаврську школи в Києво-Братську колегію.
Джерела
- Арістотель — Вікіпедія (українська)
- Бойченко І. Арістотель Стагірит // Філософський енциклопедичний словник. — Київ : Абрис, 2002.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБСОЛЮТНЕ і ВІДНОСНЕ Абсолютне і відносне — парні філософські категорії: абсолютне (від лат. absolutus — безумовний, необмежений) означає те, що визначене самим собою й ні від чого не залежить, відносне — те, що існує й визначається лише через інше, у зв’язку з іншим.
- АБСТРАКТНЕ і КОНКРЕТНЕ Абстрактне і конкретне (від лат. abstraho — відтягую, відокремлюю; concretus — згущений, зрощений, цілісний) — парні філософські категорії, що розрізняють цілісні одиничні об’єкти й ознаки, думкою відокремлені від своїх носіїв.
- АБСТРАКЦІЯ Абстракція (лат. abstractio — відведення, відокремлення) — мислене відокремлення суттєвих, загальних властивостей і відношень предмета від несуттєвих, а також результат такого відокремлення — поняття, модель, категорія; один із головних прийомів мислення й наукового пізнання.
- АДВАЙТА ВЕДАНТА Адвайта-веданта (санскр. advaita — «недвоїстість») — моністична школа індійської філософії веданти, яка вчить, що індивідуальне «я» (атман) тотожне з єдиною абсолютною реальністю (брахманом), а множинний світ явищ не є остаточно реальним.