АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ
Александр Македонський
Александр III Македонський, або Александр Великий (356 — 10 або 11 червня 323 до н. е.), — цар Македонії з 336 року до н. е., полководець, який за одинадцять років підкорив Перську державу Ахеменідів і створив імперію від Балкан до Інду.
Коротко
- Син македонського царя Філіппа II та епірської царівни Олімпіади, учень Арістотеля.
- Розгромив перське військо при Гранику (334), Іссі (333) та Гавгамелах (331 до н. е.), дійшов до Середньої Азії та долини Інду.
- Заснував низку міст, найвідоміше з яких — Александрія Єгипетська.
- Помер у Вавилоні у 32 роки; його держава розпалася між воєначальниками-діадохами, а походи започаткували добу еллінізму.
Коли 336 року до н. е. у театрі міста Еги загинув від руки охоронця цар Філіпп II, його синові Александру було двадцять. За наступні тринадцять років цей юнак провів військо від Дунаю до Інду і жодного разу не програв великої битви.
Походження і виховання
Александр народився влітку 356 року до н. е. в Пеллі, столиці Македонії. Його батько Філіпп II перетворив невелике північне царство на провідну силу Балкан, мати Олімпіада походила з царського роду Епіру. З тринадцяти років хлопця навчав Арістотель: за переказами, Александр усе життя возив із собою «Іліаду» з помітками вчителя.
У 18 років він командував лівим крилом македонського війська в битві при Херонеї (338 до н. е.), після якої грецькі поліси визнали зверхність Філіппа.
Шлях на схід
Ставши царем, Александр придушив повстання фракійців, іллірійців і грецьких міст; 335 року до н. е. зруйнував бунтівні Фіви. Навесні 334 року він переправився через Геллеспонт до Малої Азії, маючи, за різними джерелами, від 35 до 48 тисяч піхоти й кінноти.
| Рік до н. е. | Подія |
|---|---|
| 334 | перемога над перськими сатрапами на річці Граник |
| 333 | розгром війська Дарія III при Іссі |
| 332 | семимісячна облога й захоплення Тіра, похід до Єгипту |
| 331 | заснування Александрії; вирішальна перемога при Гавгамелах |
| 330 | Персеполь спалено; Дарія III вбили власні сатрапи |
| 329–327 | війни в Бактрії та Согдіані, шлюб із Роксаною |
| 326 | перемога над царем Пором на річці Гідасп в Індії |
Над притокою Інду Гіфасисом виснажене військо відмовилося йти далі. Александр повернув назад, частину армії провів через пустелю Гедросію, де загинуло багато воїнів, і 324 року дістався Суз.
Держава і її розпад
Завойовник намагався поєднати македонську знать і перську еліту: запозичив придворний церемоніал, брав на службу персів, у Сузах влаштував масові весілля своїх соратників зі знатними перськими жінками. Македонські ветерани сприймали це неприязно.
Влітку 323 року до н. е. Александр готував похід до Аравії, але захворів у Вавилоні й помер 10 чи 11 червня (у старіших працях називають 13 червня). Спадкоємця, здатного правити, не було, тож імперію поділили між собою полководці — діадохи. З їхніх володінь постали держави Птолемеїв у Єгипті, Селевкідів в Азії та Антигонідів у Македонії.
Спадщина
Походи Александра поширили грецьку мову, міське життя й мистецтво від Єгипту до Афганістану. Історики XIX століття назвали цю епоху еллінізмом. Образ македонського царя увійшов у фольклор багатьох народів — від перського епосу до середньовічних романів, які в давньоукраїнській книжності відомі як «Александрія».
Запитання
Від чого помер Александр Македонський?
Достеменно невідомо. Античні автори описують багатоденну гарячку після бенкету у Вавилоні. Дослідники припускають малярію, черевний тиф, ускладнення після поранень або алкогольне ураження; версію про отруєння згадували ще в давнину, але доказів для неї немає.
Чи дійшов Александр Македонський до українських земель?
Сам — ні. Але, за античними джерелами, його намісник у Фракії Зопіріон близько 331 року до н. е. облягав грецьке місто Ольвію біля сучасного Миколаєва. Облога не вдалася, а на зворотному шляху військо Зопіріона загинуло в боях зі скіфами.
Скільки міст заснував Александр?
Плутарх писав про сімдесят, сучасні історики вважають цю цифру перебільшенням і говорять про кілька десятків поселень, багато з яких мали назву Александрія. Найбільшою стала Александрія в дельті Нілу.
Див. також
- Клеопатра VII Правила спершу разом із братами Птолемеєм XIII і Птолемеєм XIV, згодом — з сином Цезаріоном.
- Ахілл Виховувався в кентавра Хірона; за пізнішим переказом, мати зробила його невразливим, окрім п’яти.
- Розділ «Історія Стародавніх Греції та Риму» Усі статті підрозділу «Історія Стародавніх Греції та Риму».
- Розділ «Біографія» Короткі життєписи людей, які залишили слід у науці, мистецтві, політиці та війні.
Джерела
- Александр Македонський — Вікіпедія (українська)
- Wikidata: Q8409
- Alexander the Great — Wikipedia (англійська)
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАТСТВО Абатство (лат. abbatia) — у західному християнстві самостійний монастир чернечого ордену, яким керує абат, а в жіночих обителях — абатиса, разом із його церквою, будівлями та землями.
- АЛІЄВ Алієв Гейдар Алірза огли (10 травня 1923, Нахічевань — 12 грудня 2003, Клівленд, США) — азербайджанський державний діяч, у радянський час керівник КДБ і перший секретар ЦК Компартії Азербайджану, член Політбюро ЦК КПРС, у 1993–2003 роках президент Азербайджанської Республіки.
- АЛЬКАБАЛА Алькабала (ісп. alcabala, від араб. al-qabāla — збір, податок) — податок з торговельних операцій у Кастилії, згодом в усій Іспанії та її колоніях, що стягувався з кожного продажу як відсоток від ціни товару.
- АМ ЄНСЬКИЙ ОПЕРАЦІЯ 1918 Ам’єнська операція (битва при Ам’єні, Третя битва на Соммі в Пікардії) — наступальна операція британських, домініонних і французьких військ проти німецької армії 8–12 серпня 1918 року, якою почався Стоденний наступ Антанти, що завершив Першу світову війну.