ДЕМОКРІТ
Демокріт
Демокріт (дав.-гр. Δημόκριτος; близько 460 — близько 370 до н. е.) — давньогрецький філософ з Абдер у Фракії, один з творців атомістичного вчення, за яким усе суще складається з неподільних атомів, що рухаються в порожнечі.
Коротко
- Розвинув учення свого вчителя Левкіппа про атоми й порожнечу.
- Вважав Всесвіт нескінченним, а світи — незліченними: вони виникають, розквітають і гинуть.
- Написав близько вісімдесяти творів на різні теми, але жоден не зберігся повністю — лише уривки й переказ інших авторів.
- В античності його прозвали «філософом, що сміється», бо найвищим благом він вважав спокійний і бадьорий настрій душі.
Що буде, якщо ділити шматок каменю навпіл, потім половину ще навпіл, і так далі? Демокріт відповідав: колись ділення має припинитися. Найменші частинки, які вже не можна поділити, він назвав атомами — з грецької «неподільні». Ідея, яку він вивів з міркувань, через два тисячоліття знову з’явилася в природознавстві XIX століття — щоправда, на зовсім іншій основі.
Життя
Біографічних даних про Демокріта мало, і більшість переказів сучасні історики вважають ненадійними. За Аристотелем, він народився в Абдерах на фракійському узбережжі. Аполлодор датував його народження 460 роком до н. е., інші автори — дещо ранішими роками; сам Демокріт казав, що був на сорок років молодший за Анаксагора.
Спадок від заможного батька він, за переказами, витратив на подорожі: побував в Єгипті, Вавилоні, Персії, а за деякими джерелами — і в Ефіопії та Індії. Демокріт написав близько вісімдесяти трактатів — про природу, етику, математику, поезію, музику, військову справу. Жоден не зберігся: зміст його вчення ми знаємо з уривків і переказів, насамперед в Аристотеля.
Атоми й порожнеча
Учитель Демокріта Левкіпп першим висловив ідею атомів, а Демокріт розвинув її в систему. За ним, існують лише атоми й порожнеча. Атоми вічні, незмінні, надто малі, щоб їх побачити, і незліченні. Вони різняться формою й розміром — бувають гачкуваті, кутасті, вигнуті. Рухаючись у порожнечі, атоми стикаються й зчіплюються, утворюючи всі тіла. Різноманіття речей — це різноманіття сполук атомів.
Безліч світів
Всесвіт, за Демокрітом, безмежний, і в ньому безліч світів. В одних немає Сонця й Місяця, в інших їх більше, ніж у нашому. Кожен світ має початок і кінець і може загинути, зіткнувшись з іншим. Демокріт також вважав, що все має причину, а «випадок» люди вигадали, щоб виправдати власну нерозсудливість.
Пізнання й етика
Демокріт розрізняв «темне» знання, яке дають відчуття, і «світле», яке осягає розум: самі атоми можна збагнути лише умоглядно. Метою життя він вважав евтюмію — бадьорий, спокійний стан духу, вільний від страхів і пристрастей. Досягти його допомагають знання й почуття міри.
Математика
Архімед повідомляє, що Демокріт першим стверджував: об’єм конуса дорівнює третині об’єму циліндра з тією самою основою й висотою. Строге доведення пізніше дав Евдокс Кнідський.
Запитання
Чи вірно, що Демокріт придумав атоми?
Ідею атомів першим висловив його вчитель Левкіпп, але саме Демокріт розробив її в цілісну систему. Сам термін «атом» сучасна наука взяла з античного атомізму, хоча атомна теорія XIX століття спиралася на зовсім інші докази, ніж міркування давніх філософів.
Чому Демокріта називали «філософом, що сміється»?
Через його вчення про бадьорість духу й, за переказами, звичку сміятися з людської метушні. Існує анекдот, ніби співгромадяни вважали його божевільним і запросили до нього лікаря Гіппократа, але той назвав Демокріта наймудрішою людиною. Сучасні історики сумніваються в достовірності таких оповідей.
Див. також
- Арістотель Двадцять років навчався в Академії Платона, але відкинув його вчення про ідеї.
- Альберт Великий Узявся пояснити Західній Європі всю спадщину Аристотеля разом з арабськими коментарями.
- Александр Македонський Син македонського царя Філіппа II та епірської царівни Олімпіади, учень Арістотеля.
- Розділ «Філософи» Усі статті підрозділу «Філософи».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАТСТВО Абатство (лат. abbatia) — у західному християнстві самостійний монастир чернечого ордену, яким керує абат, а в жіночих обителях — абатиса, разом із його церквою, будівлями та землями.
- АББАС I ХІЛЬМІ Аббас I Хільмі, або Аббас-паша (1812 чи 1813, Джидда — 13 липня 1854, Банха), — правитель (валі) Єгипту й Судану з династії Мухаммеда Алі, фактично при владі з листопада 1848 року до своєї загибелі 1854-го.
- АББАС МИРЗА Аббас-Мірза (26 серпня 1789, село Нава, Мазендеран — 25 жовтня 1833, Мешхед) — іранський принц із династії Каджарів, спадкоємець престолу й намісник Азербайджану, який першим в Ірані взявся перебудовувати армію за європейським зразком.
- АББАСИДИ Аббасиди — династія арабських халіфів, що 750 року повалила Омейядів і правила халіфатом зі столицею в Багдаді до монгольського погрому 1258 року, а потім ще два з половиною століття зберігала номінальний титул халіфа в Каїрі.