Історія України

Білогрудівська культура — археологічна культура пізньої бронзової доби в лісостепу Правобережної України, що існувала приблизно у XIII–X століттях до н. е. й дала початок чорноліській культурі.

Граб’янка Григорій Іванович (до 1666 — 1738) — український козацький старшина, з 1730 року полковник Гадяцького полку, автор одного з трьох великих козацьких літописів — «Дійствія презільной… брані Богдана Хмельницького» (1710).

Гуричів — літописне місто Чернігівського князівства на правому березі Десни, що виникло на зламі XI–XII століть як північний форпост Чернігова й загинуло під час монгольської навали 1239 року.

Дитинки повстання — антифеодальний виступ селян і опришків Північної Буковини середини 1650-х років під проводом ватажка Дитинки, спрямований проти молдавських бояр і влади молдавського господаря.

Жовтоводська битва (29 квітня — 16 травня 1648) — перша велика перемога козацького війська Богдана Хмельницького разом із кримськими татарами над військом Речі Посполитої під Жовтими Водами, з якої почалася Національно-визвольна війна 1648–1657 років.

Літописи — історико-літературні твори, у яких події викладено за роками («в літо…»); писалися на Русі, а згодом в Україні, Білорусі, Литві, Московії й Росії від XI до XVIII століття.

Львівське повстання 1848 року — збройний виступ міських низів і студентської молоді Львова 1–2 листопада 1848 року проти австрійських урядових військ, придушений артилерійським обстрілом міста; один з епізодів революції 1848–1849 років в Австрійській імперії.

Павлик Ганна (Анна) Іванівна (26 січня 1855, село Монастирське, нині в межах міста Косова Івано-Франківської області — 13 жовтня 1928, Львів) — українська громадська діячка радикального напряму, письменниця, учасниця жіночого руху в Галичині, сестра Михайла Павлика.

Селянська реформа 1861 року — скасування кріпосного права в Російській імперії, проголошене Маніфестом і «Положеннями про селян, що вийшли з кріпосної залежності» від 19 лютого (3 березня) 1861 року; стосувалася й підросійської України.