Дитинки повстання

Коротко

• Виникло під впливом Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького (1648–1657).
• За радянськими довідниками, повстанці на певний час опанували Чернівецьку й Хотинську землі.
• Придушене молдавським господарем Георгієм Стефаном (правив у 1653–1658 роках).
• Дати й навіть ім’я ватажка в джерелах різняться: 1653, 1654 чи 1654–1659 роки; Мирон або Марко.

Середина XVII століття була для Буковини часом безперервних воєн. Край входив до Молдавського князівства, що залежало від Османської імперії, і раз у раз ставав шляхом для турецьких, татарських, польських і козацьких військ. Податки зростали, села пустіли. На цьому тлі в Чернівецькій землі з’явився численний загін на чолі з ватажком на ім’я Дитинка.

Обставини

Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького мала відгомін і за Дністром. Частина буковинців воювала в козацьких військах, а походи козаків у Молдавію 1650–1653 років, пов’язані зі шлюбом Тимоша Хмельницького й Розанди, доньки господаря Василя Лупула, втягнули край у війну безпосередньо.

1653 року Лупула скинув його канцлер Георгій Стефан, що спирався на Трансильванію та Валахію. Щоб утриматися на троні й розраховуватися з Портою, новий господар підвищував податки й утримував великі наймані загони. Це, за висновками дослідників, посилило невдоволення селян.

Повстання

Про сам виступ відомо небагато, і джерела суперечать одне одному. Радянські довідники датували його 1654 роком і стверджували, що повстанці на певний час опанували Чернівецьку й Хотинську землі, а Георгій Стефан жорстоко придушив рух. Місцева традиція подає ширші межі — 1654–1659 роки — і називає ватажка Марком. В оглядах історії Буковини він фігурує як Мирон Дитинка, отаман опришків 1650-х років.

Пам’ять

Ім’я Дитинки збереглося в буковинських переказах, а в літературі його образ розгорнув Михайло Івасюк. Точні дати й межі руху в доступних джерелах не встановлено, тож відомості про нього варто сприймати з цим застереженням.

Запитання

Чи був Дитинка розбійником чи народним ватажком?

Молдавські літописці зображували його розбійником. Радянська історіографія й буковинська літературна традиція бачили в ньому ватажка селянського руху. Письменник Михайло Івасюк присвятив Мирону Дитинці романну дилогію «Балада про вершника на білому коні» (1980) та «Лицарі великої любові» (1987).

Де збереглися перекази про Дитинку?

Місцеві легенди пов’язують його з лісами Чернівеччини. Наприклад, у Суховерхові на Кіцманщині показують насип у лісі, відомий як «Гребля Опришків»: за переказом, тут було опришківське селище, де переховувалися люди Дитинки.

Див. також

• Жовтоводська битва 1648 Козаки й татари Тугай-бея оточили авангард коронного війська на чолі зі Стефаном Потоцьким.
• Розділ «Козаччина і гетьманська держава (кінець XVI – XVIII ст.)» Усі статті підрозділу «Козаччина і гетьманська держава (кінець XVI – XVIII ст.)».
• Розділ «Україна» Географія областей, історія за добами, діячі культури й науковці України.

Джерела

1. Історія Буковини — Вікіпедія (українська)
2. Суховерхів — Вікіпедія (українська)
3. Івасюк Михайло Григорович — Вікіпедія (українська)
4. Gheorghe Ștefan — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.