ФЕМЕЛІДІ
Фемеліді Володимир Олександрович
Фемеліді Володимир Олександрович (29 липня 1905, Одеса — 30 жовтня 1931, Одеса) — український композитор і диригент грецького походження, автор однієї з перших українських радянських опер «Розлом» і одного з перших українських балетів «Карманьйола».
Коротко
- Навчався в Одеському музично-драматичному інституті одночасно на композиторському й диригентському відділах.
- Опера «Розлом» (1929) за п’єсою Бориса Лавреньова йшла в Одесі, Баку, Києві та Харкові.
- Балет «Карманьйола» (1930) на сюжет Французької революції за перший сезон витримав в Одесі 40 вистав.
- Помер у 26 років від хвороби легень, якої набув, застудившись під час диригування.
Володимир Фемеліді прожив двадцять шість років і встиг написати дві симфонії, оперу, балет, радіооперу та десятки камерних творів. Його кар’єра вмістилася в неповні сім років між вступом до музично-драматичного інституту й ранньою смертю.
Родина
Дід композитора, грек Михайло Фемеліді, був купцем і судновласником, міським головою та почесним громадянином Аккермана (нині Білгород-Дністровський). Батько, Олександр Михайлович, — одеський юрист, член окружного суду, автор монографії «Російський нотаріат» (1902) і дослідження творчості Генрика Сенкевича (1904). Мати, Олена Лебединська, походила з української родини з Харківщини, грала на фортепіано й співала; вона першою помітила музичний хист сина.
Навчання
1921 року Фемеліді вступив на історичний факультет Одеського університету, але 1924-го перейшов до Одеського музично-драматичного інституту. Навчався одночасно композиції у Василя Золотарьова й П. Молчанова та диригування в Григорія Столярова. Перші твори — фортепіанна соната, тріо, струнний квартет, концерти для скрипки й для фортепіано з оркестром.
Творчість
1927 року 22-річний композитор написав симфонію «Ювілейна» до десятої річниці Жовтневого перевороту — одну з перших спроб революційної теми в українському симфонізмі. Наступного року з’явилася «Класична» симфонія, стилізована під музику XVIII століття, і вокальний цикл «Вісім пісень на єврейські теми».
| Рік | Твір | Доля |
|---|---|---|
| 1929 | опера «Розлом» за п’єсою Б. Лавреньова | прем’єра в Одесі 7 листопада 1929 року, згодом Баку, Київ, Харків |
| 1930 | балет «Карманьйола» | прем’єра в Одесі 17 жовтня 1930 року, 40 вистав за сезон |
| 1930–1931 | радіоопера «Панцирник Потьомкін» | прозвучала на одеському радіо 1931 року |
| 1931 | ескізи опер «Буревісник» і «Цезар і Клеопатра» | залишилися незавершеними |
У постановці «Розлому» допомагали актори одеської української драми Юрій Шумський та Амвросій Бучма, які грали в однойменній драматичній виставі.
Смерть і посмертна доля творів
Диригуючи «Карманьйолою», Фемеліді застудився, хвороба перейшла в тяжке легеневе захворювання, і 30 жовтня 1931 року він помер. Після його смерті твори продовжували жити: 1932 року Павло Вірський і Микола Болотов поставили «Карманьйолу» в Москві, а «Розлом» здійснили Київський і Харківський оперні театри.
Старі довідники подають дату народження як 29 червня, сучасні — 29 липня 1905 року; оперу «Розлом» іноді датують 1928 роком, хоча прем’єра відбулася 1929-го.
Запитання
Про що балет «Карманьйола»?
Сюжет узято з доби Французької революції 1789–1794 років: юну француженку Карманьйолу кривдить знатний маркіз, і її доля стає символом повстання народу проти короля й аристократії. Назва перегукується з відомою революційною піснею-танцем. Новаторством партитури були прозові діалоги, вигуки й хор, незвичні для тогочасного балету.
Де вшановано пам’ять композитора?
В Одесі на будинку на Пироговській вулиці, 5, де жив Фемеліді, встановлено меморіальну дошку. Сучасні виконання його творів рідкісні, тож ім’я композитора знайоме передусім історикам української музики.
Див. також
- Колесса Микола Філаретович Син фольклориста Філарета Колесси; освіту здобув у Празі — в університеті й консерваторії.
- «Березіль» Постав 31 березня 1922 року як Мистецьке об’єднання «Березіль»; назва — давнє українське ім’я березня.
- Розділ «Композитори» Усі статті підрозділу «Композитори».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.
- БІБЕРОВИЧЕВА Біберовичева Іванна Антонівна (з дому Коралевич, сценічне ім’я до 1879 року — Ляновська; 30 грудня 1858, село Фалиш, тепер Стрийський район Львівської області — 7 вересня 1937, Коломия) — українська драматична акторка галицької сцени.
- БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА Білогрудівська культура — археологічна культура пізньої бронзової доби в лісостепу Правобережної України, що існувала приблизно у XIII–X століттях до н. е. й дала початок чорноліській культурі.
- ДЕДЮЛІН Дедюлін Олександр Васильович (3 (15) серпня 1866, Срібне, нині Чернігівська область — 16 жовтня 1924, Харків) — український мікробіолог-епізоотолог, професор Харківського ветеринарного інституту, один з організаторів ветеринарної служби в Україні.