Колесса Микола Філаретович

Коротко

• Син фольклориста Філарета Колесси; освіту здобув у Празі — в університеті й консерваторії.
• Автор двох симфоній, «Української сюїти», фортепіанних циклів, хорів і обробок народних пісень.
• Диригував оркестрами Львівської філармонії та Львівського оперного театру, керував капелою «Трембіта».
• Його підручник «Основи техніки диригування» став базовим для кількох поколінь музикантів.

Микола Колесса прожив сто два роки й застав у Львові майже все XX століття — від австрійської Галичини до незалежної України. За цей час він устиг побути студентом-медиком, празьким композитором, ректором консерваторії і вчителем, якого вважають батьком української диригентської школи.

Родина і навчання

Народився 1903 року в Самборі, в родині Філарета Колесси, відомого фольклориста й композитора. Співак Модест Менцинський доводився йому дядьком. З дитинства хлопець співав у домашньому хорі, а влітку їздив з батьком на Бойківщину й Лемківщину, де той записував народні мелодії на фонограф.

Навчався в Музичному інституті імені Лисенка у Львові, у роки Першої світової війни — у Відні. Батьки хотіли бачити сина лікарем, і в 1922–1923 роках він вивчав медицину в Ягеллонському університеті в Кракові. Почувши там Дев’яту симфонію Бетховена, вирішив стати музикантом і переїхав до Праги. Навчався в Карловому університеті та Празькій консерваторії (закінчив 1928), потім у майстер-школі Вітезслава Новака.

Композитор

Першим великим твором стала «Українська сюїта» (1928) з гуцульськими мотивами й фіналом-коломийкою. Головні твори:

• дві симфонії (1950, 1966);
• «Симфонічні варіації» (1931);
• фортепіанні цикли «Дрібнички», «Пасакалія. Скерцо. Фуга», «Малюнки Гуцульщини»;
• «Прелюдія і фуга» для органа (1977);
• хорові твори й обробки народних пісень.

Диригент і педагог

У 1931–1939 роках Колесса викладав у Вищому музичному інституті імені Лисенка, з 1940 — у Львівській консерваторії, нині Національній музичній академії імені Лисенка. У 1953–1965 роках був її ректором, з 1957-го — професором.

Як диригент очолював симфонічний оркестр Львівської філармонії, у 1944–1947 роках диригував у Львівському театрі опери та балету, у 1946–1948 роках керував хоровою капелою «Трембіта». Підручник «Основи техніки диригування» досі використовують у музичних закладах.

Серед учнів Колесси — Степан Турчак, Іван Гамкало, Юрій Луців, Іван Юзюк, Євген Вахняк, Богдан Антків, Роман Филипчук. Його ім’я носить Львівська музична школа № 2.

Відзнаки

Народний артист СРСР (1991), лауреат Шевченківської премії (1983), Герой України (2002). З юності належав до Пласту й мав одну з найвищих пластових відзнак. Помер 2006 року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.

Запитання

Чому його назвали Миколою?

За родинним переказом, у день народження хлопчика Львів урочисто вітав Миколу Лисенка з ювілеєм творчої діяльності. Коли Філарет Колесса розповів композиторові про сина, Лисенко запропонував назвати немовля на свою честь.

Кого з відомих диригентів виховав Колесса?

Серед його учнів — Степан Турчак, згодом головний диригент Київської опери, а також Іван Гамкало, Юрій Луців, Іван Юзюк, Євген Вахняк, Богдан Антків, Роман Филипчук та багато інших.

Див. також

• Розділ «Композитори» Усі статті підрозділу «Композитори».
• Розділ «Диригенти» Усі статті підрозділу «Диригенти».

Джерела

1. Колесса Микола Філаретович — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q1956613

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.