Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

ВОЛИКІВСЬКА

Воликівська Ірина Іванівна

Воликівська Ярина (Ірина) Іванівна (до шлюбу Оринка Підопригора; 22 квітня (5 травня) 1902, Засулля, тепер у межах Ромен — січень 1979, Одеса) — українська оперна співачка, лірико-драматичне сопрано, народна артистка УРСР (1941).

Розділ: Оперні співаки Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Почала виступати 1918 року в музично-драматичному театрі в Ромнах, брала уроки в Панаса Саксаганського.
  • Співала в Києві, Харкові, Москві та Алма-Аті, але найдовше — в Одеському театрі опери та балету.
  • Серед партій — Наталка, Оксана, Аїда, Тетяна, Ярославна, Чіо-Чіо-сан.
  • 1957 року залишила сцену; в Ромнах є вулиця Воликівських.

Для Ромен Ірина Воликівська — своя людина: вона народилася в Засуллі, яке нині входить до міста, і першу сцену знайшла саме тут, у місцевому музично-драматичному театрі. Звідти починається шлях, що провів її через оперні театри Києва, Харкова, Москви й Алма-Ати до Одеси, якій вона віддала майже два десятиліття.

Початок

Оринка Підопригора народилася 22 квітня (5 травня) 1902 року в Засуллі під Ромнами. Сценічну діяльність почала 1918 року в Роменському музично-драматичному театрі. Сценічної майстерності вчилася в Панаса Саксаганського — одного з корифеїв українського театру.

1928 року вона закінчила Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка в Києві по класу О. О. Муравйової.

Музично-драматичний інститут імені Лисенка, де навчалася Воликівська, виріс зі школи, заснованої самим Миколою Лисенком, і в 1920-х роках був головним мистецьким вишем Києва: тут готували і співаків, і драматичних акторів. Поєднання вокальної школи з уроками в Панаса Саксаганського дало співачці і голос, і сценічну виучку.

Оперні театри

Воликівська співала на кількох великих сценах:

Роки Театр
з 1929 Київський, згодом Харківський оперні театри
1929–1930 Одеський театр опери та балету
1935–1936 Большой театр (Москва)
1936–1941 Одеський театр опери та балету
1941–1944 Театр опери та балету імені Абая (Алма-Ата)
1944–1957 Одеський театр опери та балету

Роки в Алма-Аті припали на Другу світову війну. Після повернення до Одеси співачка залишалася в трупі театру до 1957 року, коли пішла зі сцени. Часто виступала в дуеті зі своїм чоловіком, співаком Сергієм Данченком.

Одеський театр опери та балету, з яким пов’язано найдовший період її кар’єри, міститься в будівлі, спорудженій 1887 року за проєктом віденських архітекторів Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера. Це один із найвідоміших оперних театрів Східної Європи, і на його сцені Воликівська виступала майже два десятиліття.

Голос і репертуар

Лірико-драматичне сопрано широкого діапазону дозволяло Воликівській співати і українську класику, і великі партії світового репертуару:

  • Наталка — «Наталка Полтавка» М. Лисенка;
  • Одарка й Оксана — «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського;
  • Аїда — «Аїда» Дж. Верді;
  • Тетяна — «Євгеній Онєгін», Марія — «Мазепа» П. Чайковського;
  • Ярославна — «Князь Ігор» О. Бородіна;
  • Чіо-Чіо-сан — «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні;
  • Мирослава — «Золотий обруч» Б. Лятошинського;
  • Ліза — «Винова краля» П. Чайковського;
  • Лушка — «Піднята цілина» І. Дзержинського.

Звання і пам’ять

1940 року Воликівській присвоїли звання заслуженої артистки УРСР, 1941 року — народної артистки УРСР. Померла вона в Одесі в січні 1979 року (джерела називають 29 і 31 січня).

У Ромнах на честь співачки й диригента Андрія Воликівського колишню вулицю Ворошилова перейменовано на вулицю Воликівських. Статтю про неї вміщено в першому томі «Української музичної енциклопедії» (2006).

Запитання

Як правильно — Ірина чи Ярина Воликівська?

Обидва варіанти трапляються в довідниках. Справжнє ім’я співачки — Оринка (у шлюбі вона взяла прізвище Воликівська); в афішах і енциклопедіях її найчастіше називають Іриною, у частині українських джерел — Яриною.

Коли померла співачка?

У січні 1979 року в Одесі. Українська Вікіпедія називає 29 січня, а Wikidata й російськомовні джерела — 31 січня; точну дату варто звіряти з архівними документами.

Див. також

Джерела

  1. Воликівська Ірина Іванівна — Вікіпедія (українська)
  2. Воликовская Ирина Ивановна — Википедия (російська)
  3. Wikidata: Q16168925
  4. Воликівська Ірина Іванівна // Українська музична енциклопедія. — Т. 1: А–Д. — Київ: ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 404.
  5. Максименко В. С. Два века Одесского городского театра. — Одесса: Астропринт, 2005.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику