«Березіль»

Коротко

• Постав 31 березня 1922 року як Мистецьке об’єднання «Березіль»; назва — давнє українське ім’я березня.
• У 1926 році переїхав до Харкова, тодішньої столиці УСРР.
• Прославився виставами за п’єсами Миколи Куліша: «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Маклена Граса».
• 1933 року Курбаса усунули, 1935-го театр перейменували; режисера 1937 року розстріляли в Сандармосі.

У середині 1920-х у «Березолі» працювало близько чотирьохсот людей: кілька акторських студій, режисерська лабораторія, власний музей, журнал «Барикади театру» і навіть «психологічно-технічний» комітет, що шукав наукові методи навчання акторів. Такого розмаху український театр ще не знав.

Київ: 1922–1926

Датою народження театру вважають 31 березня 1922 року. Його ядро склали учні Леся Курбаса з «Молодого театру», які перед тим виступали в частинах армії. Перша вистава, «Жовтень», вийшла в листопаді 1922 року.

Київський період називають політичним, або агітаційним. «Березіль» ставив «Газ» Георга Кайзера, «Джиммі Хіггінса» за Ептоном Сінклером, «Макбета» Шекспіра. Майстерні працювали також у Білій Церкві та Одесі.

Харків: 1926–1933

1926 року театр перевели до Харкова, тодішньої столиці республіки. Він отримав будинок, у якому нині працює Харківський театр імені Шевченка. Харківський період дослідники називають філософським.

Тут сформувалася творча спілка Курбаса з драматургом Миколою Кулішем. Їхні спільні вистави:

Рік	Вистава
1928	«Народний Малахій»
1929	«Мина Мазайло»
1933	«Маклена Граса»

Курбас відходив від побутового реалізму. Він шукав метафоричну, умовну сцену, де значення народжується з руху, ритму й світла, а не з побутових подробиць. Декорації були простими й функціональними, у вистави вводили кіно й фотографію. Головним художником театру був Вадим Меллер.

Трупа

На сцені «Березоля» виросли Амвросій Бучма, Мар’ян Крушельницький, Наталія Ужвій, Йосип Гірняк, Валентина Чистякова, Олександр Сердюк, Данило Антонович, Іван Мар’яненко та багато інших. Більшість із них згодом стали провідними акторами українського театру й кіно. Частина трупи після 1933 року емігрувала або зазнала репресій: Йосип Гірняк, зокрема, пройшов табори й опинився у США, де продовжував грати й ставити вистави.

Розгром

На початку 1930-х Курбаса звинуватили в «націоналізмі» й «формалізмі». У жовтні 1933 року його усунули з театру, а в грудні заарештували. Режисера засудили до таборів і 3 листопада 1937 року розстріляли в урочищі Сандармох. Миколу Куліша спіткала та сама доля.

Театр продовжив роботу під керівництвом Мар’яна Крушельницького, а 1935 року отримав ім’я Тараса Шевченка. Спадщину «Березоля» нині вважають однією з вершин «розстріляного відродження».

Запитання

Що означає назва «Березіль»?

Так здавна в українській мові називали березень — місяць весняного оновлення. Для Курбаса назва була програмною: театр мав стати початком нового мистецтва.

Що сталося з театром після 1933 року?

Курбаса звільнили й заарештували, частину акторів репресовано. Колектив очолив Мар’ян Крушельницький, а 1935 року театр отримав назву Харківського українського драматичного театру імені Тараса Шевченка. Ім’я «Березіль» нині носить мала сцена цього театру.

Див. також

• Крушельницький Мар’ян Михайлович Галичанин, починав у «Тернопільських театральних вечорах» і театрі товариства «Руська бесіда».
• Розділ «Театри України» Усі статті підрозділу «Театри України».

Джерела

1. Березіль — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q4084394

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.