Амвон

Коротко

• Розташований перед царськими вратами іконостаса, має одну-три сходинки.
• Вважається частиною вівтарної зони: на нього підіймаються священнослужителі, а миряни — лише для причастя.
• У ранньохристиянських і візантійських церквах амвон був окремою підвищеною кафедрою посеред храму.
• На Заході з амвона розвинулися пюпітр для читання й кафедра для проповіді; у католицькій церкві місце читання Євангелія й нині називають амбоном.

Заходячи в православний храм, людина бачить перед собою іконостас, а перед ним — невисокий поміст. Посередині цей поміст виступає вперед півколом або прямокутником просто навпроти царських врат. Це і є амвон — місце, з якого диякон читає Євангеліє, а священник звертається до парафіян.

Призначення

З амвона під час богослужіння:

• диякон читає Євангеліє та виголошує єктенії (молитовні прохання);
• священник проголошує відпуст наприкінці служби;
• виголошують проповідь.

Амвон розглядають як частину вівтаря, тому зазвичай на нього ступають лише священнослужителі. Миряни підіймаються на нього, коли підходять до причастя. Під час обряду воцерковлення священник виносить на амвон охрещене немовля: дівчинку кладе перед іконою Богородиці, хлопчика обносить навколо престолу.

Остання прилюдна молитва літургії зветься заамвонною, бо її первісно читали, сходячи з амвона після служби.

Історія

Первісно амвон виглядав інакше. У ранньохристиянських і візантійських храмах він був окремим підвищенням зі сходами, розміщеним у центральній частині нави, ближче до хору. Звідти читали Святе Письмо під час літургії. Дослідники виводять його від біми — підвищення для читання Тори в синагозі.

Традиція	Що сталося з амвоном
Візантійська, православна	перемістився до солеї перед іконостасом; в архієрейських службах лишився підвищений поміст посеред храму — кафедра для єпископа
Грецька парафіяльна практика	інколи окремий амвон збоку від іконостаса, звідки читають Апостол і проповідь
Західна, латинська	розвинувся в пюпітр (лекторій) і кафедру для проповіді; часто було два амвони — для Євангелія і для Апостола
Сучасна католицька	місце читання Євангелія офіційно називають амбоном (ambo)

Залишки давніх амвонів можна побачити, наприклад, у римській базиліці Святого Климента та в соборі Святого Марка у Венеції.

Слово в українській мові

Українською амвоном інколи називають і кафедру для проповіді взагалі; у такому значенні вживали також слова «казальниця» і «проповідальниця».

Запитання

Чим амвон відрізняється від солеї?

Солея — підвищений поміст уздовж усього іконостаса. Амвон — виступ у середній частині солеї, просто перед царськими вратами. Тобто амвон є частиною солеї, але має особливе призначення: звідси читають Євангеліє і звертаються до вірних.

Що таке заамвонна молитва?

Це остання прилюдна молитва Божественної літургії, яку священник читає, зійшовши з амвона до вірних (грецькою — euche opisthambonos). У давнину існувало багато таких молитов для різних свят і треб.

Чи можна мирянам ставати на амвон?

Зазвичай ні: амвон вважають частиною вівтарного простору. Виняток — святе причастя, коли вірні підходять до чаші, а також обряд воцерковлення немовляти, коли священник виносить дитину на амвон.

Див. також

• Акафіст Назва означає «несідальний»: акафіст слухають стоячи.
• Автокефальна церква Автокефальні церкви вносять до диптиха — офіційного переліку, що визначає їхній порядок честі.
• Андріївська церква Проєкт Растреллі, будівництвом керував Іван Мічурін; основні роботи — 1740–1750-ті роки, освячено 1767 року.
• Розділ «Релігія» Віровчення, церкви, обряди та релігійні поняття.

Джерела

1. Ambon (liturgy) — Wikipedia (англійська)
2. Амвон — Вікіпедія (українська)
3. Клименюк Т. М., Проскуряков В. І., Ковальчук Х. І. Ілюстрований словник архітектурних термінів. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2010. — С. 74.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.