АНДРІЇВСЬКА ЦЕРКВА
Андріївська церква
Андріївська церква — барокова церква святого апостола Андрія Первозваного на Андріївській горі в Києві, зведена в середині XVIII століття за проєктом Бартоломео Франческо Растреллі; пам’ятка архітектури й монументального живопису, відділ Національного заповідника «Софія Київська».
Коротко
- Проєкт Растреллі, будівництвом керував Іван Мічурін; основні роботи — 1740–1750-ті роки, освячено 1767 року.
- Стоїть на двоповерховому підкліті над Подолом, біля верхнього початку Андріївського узвозу.
- Іконостас і розписи створили Олексій Антропов, Іван Вишняков з учнями, Іван Роменський, Іван Чайковський та інші майстри.
- З 1968 року — музей; з 2018 року храмом користується Вселенський патріархат, власником лишається держава.
З Подолу Андріївську церкву видно здалеку: однобанна, з чотирма вежами-башточками, вона стоїть на самому краю крутого правого берега Дніпра, ніби на постаменті. Постаментом справді слугує окрема будівля — двоповерховий підкліт, стіни якого є фундаментом храму.
Задум і будівництво
Церкву задумали як палацову: імператриця Єлизавета Петрівна збиралася мати в Києві літню резиденцію, і поруч із палацом на Печерську мав постати храм на Андріївській горі. 9 вересня 1744 року вона власноруч заклала перші три камені.
Проєкт створив придворний архітектор Бартоломео Франческо Растреллі; у Києві йому належить і Маріїнський палац. Будівництвом на місці керував московський архітектор Іван Мічурін. Зовні храм завершили до 1754 року, а внутрішнє оздоблення тривало ще понад десятиліття: освятили церкву 1767 року. Наступного, 1768 року її передали Київському магістрату, згодом — міській думі.
Архітектура
Будівля хрестова в плані, з одним великим куполом і чотирма декоративними вежами на кутах. Вежі стоять на масивних стовпах і правлять за контрфорси, а їхні фасади прикрашають пілястри й коринфські колони. Висоту храму без хреста різні джерела подають як 44 або 46 метрів, разом із хрестом — близько 50 метрів.
Підкліт заввишки 10,6 метра має по вісім приміщень на кожному поверсі. Навколо церкви йде балюстрада з краєвидом на Поділ і Дніпро, а від вулиці до входу ведуть круті чавунні сходи; первісні дерев’яні замінили на чавунні 1844 року.
Інтер’єр
Простір усередині невеликий і без хорів. Іконостас із позолоченим різьбленням виготовили за рисунками Растреллі у 1754–1761 роках. Ікони писали Іван Вишняков з учнями та Олексій Антропов, якому належать, зокрема, «Таємна вечеря» у вівтарі й образи на кафедрі. Розписи у вівтарній частині виконали Іван Роменський, Іван Чайковський і Григорій Стеценко. У церкві зберігається також полотно Патона Бориспольця «Проповідь апостола Андрія» (близько 1847 року).
Пошкодження й реставрації
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1815 | буря зірвала бані, потрібна була повна відбудова |
| 1825–1828 | відновлення за проєктом Андрія Меленського; дахівку замінили металом, форма бань змінилася |
| 1949–1954 | ремонт дахів і стін, консервація живопису |
| 1974–1987 | велика реставрація за копіями креслень Растреллі з віденського музею «Альбертіна» |
| 2015–2020 | комплексна реставрація інтер’єру та інженерних мереж |
Храм і музей
1932 року богослужіння припинили, у 1930-х церкву включили до заповідника «Всеукраїнське музейне містечко», згодом тут була філія антирелігійного музею. Під час Другої світової війни служби відновили, 1961 року знову заборонили. 10 вересня 1968 року храм відкрили як архітектурно-історичний музей — філію заповідника «Софійський музей», нині «Софія Київська».
У пострадянські роки в церкві правила Українська автокефальна православна церква; межі цього періоду джерела подають по-різному (від 2001 або від 2008 року). 18 жовтня 2018 року Верховна Рада ухвалила закон про передачу храму в користування Вселенському патріархату, і тут постала його ставропігія. Після реставрації церкву знову відкрили 13 грудня 2020 року.
Запитання
Коли збудували Андріївську церкву?
Наріжні камені заклали 1744 року, коли до Києва приїжджала імператриця Єлизавета Петрівна. Зовнішні роботи завершили до 1754 року, оздоблення інтер’єру тривало ще понад десятиліття, і 1767 року храм освятили. Тому в довідниках трапляються різні дати: 1744–1754, 1747–1754 або 1747–1762.
Чи можна відвідати Андріївську церкву?
Так. Після тривалої реставрації храм відкрили 13 грудня 2020 року, у день святого Андрія, а з 15 грудня того ж року — для всіх відвідувачів. Церква водночас діє як храм і залишається об’єктом музейного заповідника.
Кому належить Андріївська церква?
Будівля перебуває в державній власності і входить до заповідника «Софія Київська». За законом, ухваленим Верховною Радою 18 жовтня 2018 року, храм передано в безоплатне користування Вселенському патріархату; тут діє його ставропігія.
Див. також
- Автокефальна церква Автокефальні церкви вносять до диптиха — офіційного переліку, що визначає їхній порядок честі.
- Київська (Києво-Могилянська) академія 1632 року митрополит Петро Могила об’єднав братську й Лаврську школи в Києво-Братську колегію.
- Розділ «Пам’ятки архітектури» Усі статті підрозділу «Пам’ятки архітектури».
Джерела
- Андріївська церква — Вікіпедія (українська)
- St Andrew's Church, Kyiv — Wikipedia (англійська)
- Wikidata: Q167321
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБЕРКРОМБІ Аберкромбі Леслі Патрік (англ. Leslie Patrick Abercrombie; 6 червня 1879, Ештон-апон-Мерсі — 23 березня 1957, Астон-Тіррольд, Оксфордшир) — англійський архітектор і містобудівник, автор повоєнних планів реконструкції Лондона, перший президент Міжнародної спілки архітекторів (1948–1953).
- АДЖАНТА Аджанта — комплекс буддійських печерних храмів і монастирів, вирубаних у скелі над ущелиною річки Вагхур у штаті Махараштра на заході Індії; пам'ятка архітектури, скульптури й настінного живопису II століття до н. е. — V (за іншими оцінками — VII) століття н. е.
- АДЖЕМІ Аджемі ібн Абубекр Нахчивані — архітектор XII — початку XIII століття, засновник нахчиванської архітектурної школи, автор мавзолеїв Юсуфа ібн Кусейра та Моміне-хатун у Нахчивані.
- АЛЬФРЕЙНІ РОБОТИ Альфрейні роботи — оздоблення інтер’єрів декоративними й художніми розписами, які виконують на сухій, заздалегідь підготовленій штукатурці клейовими, олійними чи емалевими фарбами.