«ДІЛО»

«Діло» (газета)

«Діло» — українська суспільно-політична газета, що виходила у Львові з 1 січня 1880 до 15 вересня 1939 року; перший і впродовж десятиліть найвпливовіший український щоденник Галичини, орган народовського руху, а згодом УНДП та Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО).

Розділ: Засоби масової інформації та друкарство Оновлено 19 жовтня 2026 р. ≈ 2 хв читання

Коротко

Перший номер вийшов 1 січня 1880 року; першим редактором був Володимир Барвінський (1880–1883).
Спершу виходила двічі, потім тричі на тиждень, а з 1888 року стала щоденною.
На початку 1920-х через польську цензуру кілька разів змінювала назву, але зберігала редакцію й лінію.
Останній номер вийшов 15 вересня 1939 року; після приходу радянської влади газету закрили.

1880 року українська громада Львова отримала газету, якої їй бракувало: політичне видання народовського, тобто українського національного, напряму. Шістдесят років «Діло» супроводжувало галицьке життя, переживши австрійську монархію, Першу світову війну й польську владу, і зникло лише у вересні 1939 року.

Заснування й перші роки

Перший номер побачив світ 1 січня 1880 року. Першим редактором був Володимир Барвінський, який керував виданням до 1883 року. На початку «Діло» виходило двічі на тиждень, у 1883–1887 роках — тричі, а з 1888 року стало щоденним. Тривалий час це був єдиний український щоденник у Галичині.

Після Барвінського редакцію очолювали, зокрема, Антін Горбачевський та Іван Белей. Назва газети за роки існування писалася по-різному — «Дѣло», «Дїло», «Діло» — відповідно до тогочасних правописних норм.

Автори й видавнича справа

На шпальтах «Діла» друкувалися провідні українські інтелектуали з обох боків російсько-австрійського кордону: Іван Франко, Михайло Грушевський, Олександр Кониський, Микола Костомаров, Володимир Антонович, пізніше — Іван Крип’якевич, В’ячеслав Липинський, Дмитро Дорошенко, Богдан Лепкий, Гнат Хоткевич та багато інших.

Газета видавала й книжки. У 1881–1906 роках виходила серія «Бібліотека найзнаменитіших повістей» — 74 томи, а в 1936–1939 роках — «Бібліотека „Діла“», 48 томів.

Газета партії

З часом «Діло» перетворилося на офіційний орган українських національних демократів: спершу Української національно-демократичної партії (УНДП), а в міжвоєнні роки — Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО). Під час Першої світової війни, у 1914–1918 роках, газету редагували Василь Панейко і Федь Федорців.

Під польською цензурою

Після 1918 року Львів опинився в складі Польщі, і газета зазнала цензурних переслідувань. На початку 1920-х її номери конфісковували, тож видавці вдавалися до перейменувань:

«Громадська думка»;
«Українська думка»;
«Український вістник»;
«Громадський вістник»;
«Свобода».

Перейменування тривали з 1920 до 1922 року, після чого видання повернуло стару назву.

Міжвоєнна редакція

Роки	Редактори
1880–1883	Володимир Барвінський
1914–1918	Василь Панейко, Федь Федорців
1927–1935	Дмитро Левицький, Ольга Кузьмович, Василь Мудрий
1937–1939	Іван Кедрин з Іваном Німчуком і Володимиром Кузьмовичем

У 1936–1939 роках у редколегії працював Анатоль Курдидик. Серед давніх співробітників газети був також Олекса Бобикевич.

Кінець

Останній номер «Діла» вийшов 15 вересня 1939 року — за кілька днів до того, як Львів зайняла Червона армія. Нова радянська влада газету закрила. Заборонене воно було й раніше — під час російської окупації Львова в Першу світову війну.

Запитання

Під якими назвами виходило «Діло» на початку 1920-х?

Через конфіскації й цензурні переслідування польської влади газета деякий час виходила як «Громадська думка», «Українська думка», «Український вістник», «Громадський вістник» і «Свобода», а потім повернулася до своєї назви.

Хто редагував «Діло» в останні роки?

У 1927–1935 роках серед редакторів були Дмитро Левицький, Ольга Кузьмович і Василь Мудрий, у 1937–1939 роках газету редагував Іван Кедрин разом з Іваном Німчуком і Володимиром Кузьмовичем; членом редколегії був також Анатоль Курдидик.

Див. також

«Громадський друг» Вийшло лише два номери; обидва конфіскувала австрійська влада.
«Галичо-руський вісник» Урядове видання; друкувалася в Галицькій урядовій друкарні тричі на тиждень.
Агентство преси Перші агентства виникли в першій половині XIX століття: французьке Гавас (1835), американське Ассошіейтед Прес (1846), британське Рейтер (1851).
Львівське повстання 1848 Спалахнуло під впливом Жовтневого повстання у Відні, після того як 1 листопада війська відкрили вогонь по натовпу.

Джерела

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику