«Галичо-руський вісник»

Коротко

• Урядове видання; друкувалася в Галицькій урядовій друкарні тричі на тиждень.
• Редактором був письменник Микола Устиянович.
• Поряд з урядовими розпорядженнями друкувала новини, роз’яснення законів, дискусії про правопис і художні твори.
• У лютому 1850 року її замінив «Вѣстникъ для Русиновъ Австрійскои державы», що виходив у Відні.

Невдовзі після «весни народів» 1848 року австрійська влада сама взялася за видання газети для русинів Галичини. Її мета, за програмою, — поширювати серед народу знання «о єго политических и общественных ділах, о правах и повинностях єго».

Видання

Перше число вийшло 2 (14) липня 1849 року, останнє, шістнадцяте за 1850 рік, — 7 (19) лютого 1850 року. Газету друкувала Галицька урядова друкарня у Львові кирилицею, тричі на тиждень, на аркушах 40 × 25 сантиметрів. Річник 1849 року налічує 324 сторінки, 1850 року — 64.

Зміст

Газета складалася з двох частин.

• Урядова частина — розпорядження й оголошення влади, зокрема звернення намісника Агенора Голуховського до сільського населення Галичини.
• Неофіційна частина — рубрики «Политичєски новины», «Дневникъ краєвый», «Всячина» і «Розговоры». Тут писали про події в Австрії, Росії, Німеччині, Італії, Франції, Англії та інших країнах, а також про господарство й культурне життя краю.

У «Розговорах» друкували пояснення конституції та громадського устрою, міркування про рівноправність націй, про заснування народних шкіл. Окремо газета стала майданчиком суперечки про правопис «руської мови»: тут вийшли статті Йосипа Левицького «Оуваги над образованьєм языка галицко-руского» (1849) і Йосипа Лозинського «Ще щось о правописи» (1850).

Література на сторінках

Редактор Микола Устиянович надрукував у газеті свої повісті «Месть Верховинця» і «Старий Єфрем». Вийшла тут і казка «Нечиста сила» Г. Сологуба.

Наступник

Того ж дня, коли з’явилося останнє львівське число, у Відні почав виходити урядовий «Вѣстникъ для Русиновъ Австрійскои державы» за редакцією Івана Головацького й Богдана Дідицького. Радянські довідники оцінювали львівську газету як реакційну за політичним спрямуванням, проте визнавали її роль у поширенні загальноосвітніх знань.

Запитання

Навіщо австрійський уряд видавав газету для галицьких русинів?

Після революції 1848 року влада прагнула пояснити селянам і міщанам нові закони: конституцію, громадський устрій, обов’язки громадян. Програма газети прямо називала метою «просвіщеніє» народу щодо його прав і повинностей та урядових установ.

Ким були автори газети?

Крім редактора Миколи Устияновича, з виданням співпрацювали Іван Головацький, Богдан Дідицький і Михайло Коссак. Про мовні питання писали Йосип Левицький і Йосип Лозинський.

Див. також

• «Діло» (газета) Перший номер вийшов 1 січня 1880 року; першим редактором був Володимир Барвінський (1880–1883).
• «Громадський друг» Вийшло лише два номери; обидва конфіскувала австрійська влада.
• Львівське повстання 1848 Спалахнуло під впливом Жовтневого повстання у Відні, після того як 1 листопада війська відкрили вогонь по натовпу.
• Розділ «Засоби масової інформації та друкарство» Преса, видавнича справа, способи друку й поліграфічні техніки.

Джерела

1. Галичо-Рускій Вѣстникъ — Вікіпедія (українська)
2. Романюк М. М., Галушко М. В. Українські часописи Львова 1848–1939 рр. — Т. 1.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.