ОКСНЕР
Окснер Альфред Миколайович
Окснер Альфред Миколайович (8 (20) лютого 1898, Єлисаветград, нині Кропивницький — 20 листопада 1973, Київ) — український ботанік-ліхенолог, доктор біологічних наук, член-кореспондент АН УРСР (1972), засновник ліхенологічного гербарію Інституту ботаніки та української школи дослідників лишайників.
Коротко
- Понад сорок років працював в Інституті ботаніки АН УРСР; від 1931 року завідував відділом ліхенології, 1968–1970 — директор інституту.
- Головна праця — багатотомна «Флора лишайників України» (1956, 1968; посмертно 1993, 2010).
- Співавтор «Определителя лишайников СССР»; описав близько ста нових для науки таксонів.
- На його честь названо роди лишайників Oxneria, Oxnerella та десятки видів.
Найбільша в Україні колекція гербарних зразків лишайників зберігається в Києві, в Інституті ботаніки імені М. Г. Холодного. Її фундамент заклав Альфред Окснер, який присвятив цим непомітним організмам майже півстоліття роботи.
Біографія
Альфред Окснер народився в Єлисаветграді. За метрикою його батьками були Микола Окснер (Ochsner), прапорщик запасу й землевласник, та Вільгельміна, уроджена Шварц; ріс хлопець у родині названої матері. 1917 року він закінчив Єлисаветградську гімназію й вступив до Київського університету, перетвореного згодом на Київський інститут народної освіти, який закінчив 1924 року. Його вчителями були ботаніки Олександр Фомін і Микола Холодний, зоолог Іван Шмальгаузен.
У 1920–1924 роках Окснер учителював у школах і сільськогосподарському технікумі рідного міста, вивчав місцеву флору. Перша друкована праця (1922) стосувалася рідкісних квіткових рослин Єлисаветградщини.
В Інституті ботаніки
З 1926–1927 років Окснер працював у науково-дослідному інституті ботаніки, який 1931 року перейшов до Академії наук УРСР. Тоді ж він очолив відділ ліхенології і керував ним до кінця життя. Ступінь кандидата біологічних наук отримав 1935 року без захисту дисертації, за сукупністю праць. Під час війни, в евакуації в Кірові, захистив докторську дисертацію про аналіз та історію походження лишайникової флори Арктики (1942). У 1968–1970 роках очолював інститут. Паралельно викладав у Київському університеті та завідував кафедрою Київського гідромеліоративного інституту.
Наукова спадщина
Окснер вивчав флористику, систематику й філогенію лишайників, ботанічну географію і фітоценологію. Він описав близько ста нових для науки таксонів і став одним із засновників історичної географії лишайників.
| Праця | Роки |
|---|---|
| «Флора лишайників України», т. 1 | 1956 |
| «Флора лишайників України», т. 2, вип. 1 | 1968 |
| «Определитель лишайников СССР» (у співавторстві) | 1971–1977 |
| «Флора лишайників України», т. 2, вип. 2–3 (посмертно) | 1993, 2010 |
Частина рукописів, зокрема про лишайники Уралу й радянської Арктики, за життя автора так і не вийшла. Продовжувачі, насамперед Сергій Кондратюк, підготували до друку останні випуски «Флори».
Пам’ять
1998 року, до сторіччя вченого, Інститут ботаніки заснував премію імені Окснера для молодих дослідників, а Укрпошта випустила ювілейний конверт. Його ім’ям названо роди лишайників Oxneria, Oxnerella, Oxneriaria й Oxneriopsis, а також понад півтора десятка видів.
Запитання
Що таке лишайники і чому їх вивчають окремо?
Лишайник — це стійкий симбіоз гриба з водорістю чи ціанобактерією, який утворює власне тіло-слань. Лишайники ростуть на корі, каменях, ґрунті, витримують посуху й мороз, а багато видів дуже чутливі до забруднення повітря. Тому їх використовують як біоіндикатори, а науку про них, ліхенологію, традиційно відносять до ботаніки, хоч за систематикою вони належать до грибів.
Чому в довідниках різні дати народження Окснера?
Енциклопедія Сучасної України подає 8 (20) лютого 1898 року — за старим і новим стилем. В англомовних джерелах трапляється 15 лютого, а в деяких українських — просто 8 лютого. Розбіжність, найімовірніше, пов’язана з перерахунком календаря.
Див. також
- Кочкін Михайло Андрійович Досліджував генезис і агрономічні властивості ґрунтів Криму, боротьбу з водною ерозією, раціональне використання земель.
- Розділ «Ліхенологія (розділ ботаніки про лишайники)» Усі статті підрозділу «Ліхенологія (розділ ботаніки про лишайники)».
- Розділ «Науковці України» Усі статті підрозділу «Науковці України».
- Розділ «Ботаніка» Усі статті підрозділу «Ботаніка».
Джерела
- Окснер Альфред Миколайович — Вікіпедія (українська)
- Alfred Oxner — Wikipedia (англійська)
- Wikidata: Q12135474
- Кондратюк С. Я. Окснер Альфред Миколайович // Енциклопедія Сучасної України.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.
- АПЕТИТ Апетит (лат. appetitus — прагнення, бажання) — приємне відчуття потреби в їжі й водночас фізіологічний механізм, що регулює надходження поживних речовин в організм.
- АСИМІЛЯЦІЯ Асиміляція (від латинського assimilatio — уподібнення, засвоєння) — загальна назва процесів, у яких щось чуже перетворюється на подібне до себе: речовини середовища — на тканини організму, звук — на сусідній звук, одна культура — на іншу.
- АСЦИДІЇ Асцидії (Ascidiacea, від грецького ἀσκίδιον — «мішечок») — клас морських хордових тварин підтипу покривників (оболонкових), які в дорослому стані ведуть прикріплений спосіб життя й фільтрують воду, а в личинковій стадії мають хорду й нервову трубку.